Перехід на новоюліанський календар

 

У четвер, 27 липня, Помісний Собор Православної Церкви України (ПЦУ), який відбувся в Софії Київській, ухвалив остаточне рішення перейти на новий, новоюліанський календар.
(Раніше таке рішення вже було затверджене  Архієрейським Собором).

  Серед питань порядку денного цього Помісного Собору була доповідь Предстоятеля Блаженнійшого Митрополита Епіфанія про життя ПЦУ за період від попереднього Собору (2018 р.), а також затвердження рішення Архієрейського Собору про перехід на новоюліанський календар.
   За результати голосування ПЦУ від 1 вересня 2023 року переходить повністю на новий церковний календар. Був 161 делегат Помісного Собору, за перехід проголосували 156, проти - 5, утримались - 0.
   Епіфаній наголосив, парафії та монастирі ПЦУ, за бажанням можуть продовжувати залишатися на старому календарі, але це має бути офіційно оформлено на парафіяльних зборах - протоколом.
    Помісний Собор є найвищою церковною владою. Скликається регулярно

кожні 5 років головним, тобто митрополитом Київським і всієї України, та Священним Синодом (складається з митрополита Київського і всієї України та 12 єпархіальних архієреїв, серед яких - три постійних члени та дев’ять, які періодично змінюються).

Коли відзначаються релігійні свята за новим календарем ПЦУ

Дата Великодня та пов’язаних з ним свят (Трійця і Вознесіння Господнє) вираховується за місячним календарем. Християни східного та західного обрядів користуються різною методикою обчислення дати свята. Під час переходу на новий церковний календар ПЦУ залишить стару методику.

Тому Великдень та пов’язані з ним дати будуть єдиними церковними святами, які християни західного та східних обрядів відзначатимуть окремо.

·         Обрізання Господнє — 1 січня (замість 14 січня).

·         Богоявлення, Водохреще — 6 січня (замість 19 січня).

·         Стрітення Господнє — 2 лютого (замість 15 лютого).

·         Благовіщення Діви Марії — 25 березня (замість 7 квітня).

·         Великий піст — з 7 березня до 23 квітня (дата не змінюється).

·         День Святого Юрія — 23 квітня (замість 6 травня).

·         Вербна неділя — 9 квітня (дата не змінюється).

·         Великдень 2024 — 5 травня.

·         Вознесіння Господнє 2024 — 9 травня.

·         Трійця 2024 — 23 червня.

·         Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) — 24 червня (замість 7 липня).

·         Апостолів Петра та Павла — 29 червня (замість 12 липня).

·         Пророка Іллі — 20 липня (замість 2 серпня).

·         Маковея (Медовий Спас) — 1 серпня (замість 14 серпня).

·         Преображення Господнє — 6 серпня (замість 19 серпня).

·         Успіння Пресвятої Богородиці — 15 серпня (замість 28 серпня).

·         Різдво Пресвятої Богородиці — 8 вересня (замість 21 вересня).

·         Воздвиження Хреста Господнього — 14 вересня (замість 27 вересня).

·         Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня (замість 14 жовтня).

·         Архістратига Михайла — 8 листопада (замість 21 листопада).

·         Введення в храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада (замість 4 грудня).

·         Андрія Первозванного — 21 листопада (замість 4 грудня).

·         День Святого Миколая — 6 грудня (замість 19 грудня).

·         Різдво Христове — 25 грудня (замість 7 січня).

·         Собор Пресвятої Богородиці — 26 грудня (замість 8 січня).

·         Щедрий вечір, день Святої Маланки — 31 грудня (замість 13 січня).

---

 

В нас одна мета єдина – вільна сильна Україна

 

     

 

День Української Державності започаткували згідно з указом президента України Володимира Зеленського (від 24 серпня 2021 року) та святкуватимуть щороку, 28 липня. Дату вибрали невипадково: саме у цей день в Україні відзначають ще одне велике свято - День хрещення Русі.

   "Ми починаємо відзначати День Української Державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва - столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають місцем, де все починається. Зародження нашої державності ми відзначатимемо в день розквіту нашої державності - у День хрещення Київської Русі-України", - сказав президент.

   У свята є свій символ - це чотири тризуби, які означають боротьбу, незалежність, історію та ідентичність. Цей символ спростовує міф про те, що Україна - молода держава, адже наш герб походить від родового знаку Рюриковичі та був знаком князя Володимира Великого, за якого хрестилася Київська Русь.

   День української державності - це можливість для кожного з нас згадати історію своєї країни, повну боротьбу за незалежність, єдність та щасливе життя. Цінуємо те, за що боролися наші предки, пам’ятаємо всіх, хто загинув у цій боротьбі, будуємо майбутнє, в якому нам самим хотілося б жити.

Бажаю, щоб День української державності об’єднав українців по всьому світі. Щоб ідентичність українців сприяла процвітанню Батьківщини. Щоб ми щасливо жили у своїй країні, розвивалися на своїй землі. Адже в нас одна мета – вільна сильна Україна!  

  Вітаю кожного українця - з його святом, з Днем української державності!