Поетичне слово про любов і весну

 Як би не змінювалося життя, як би не перевертався світ з ніг на голову, які б події не відбувалися навколо, є те, що лишається незмінним. Сонце сходить над світом щоранку, а люди шукають кохання, розуміння і любові. І пишуть про неї з покоління в покоління, і знаходять слова, метафори і рими, від яких серце то завмирає, то б'ється частіше. І доки хтось пише про любов, завжди є той, хто читає про неї.

    І сьогодні, у Всесвітній день поезії, бібліотека пропонує книжково-ілюстраційну виставку "Поетичне слово про любов та весну". Адже настала весна, а вона завжди асоціюється з радісними передчуттями змін на краще, з коханням, ніжністю і теплом. Тож в нас сьогодні "золотий гомін"   саме про любов та весну.

Ти - вся любов. Ти - чистота,

Довірливість благословенна.

Твоя краса мені свята,

Твоя любов мені священна.

Трояндо неба і землі,

в тобі всі барви їхні грають...

У мене сльози розцвітають,

Цвітуть думками на чолі.

В будинок твій я входжу, наче в сад,

І для тривог моїх, турбот, досад

Мені дарує він красу землі і неба.

Я першим поглядом завжди дивлюсь на тебе,

Тобі присвячую я літ своїх світання,

Весну думок, весну свого кохання.

    Цей чудовий вірш подарував нам відомий український поет Микола Вінграновський. На виставці ви знайдете вірші Ліни Костенко, Василя Симоненка, Лесі Українки, Івана Франка та інших поетів саме про найкраще в світі почуття- кохання. Тут ви познайомитеся з поетичними творами, написаними десятки а то й сотні років тому, але які стали відомими піснями сучасності.

 

Артгодина "Читаємо й малюємо Шевченка" до 212-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка

   

Тарас Григорович Шевченко... - це не лише слова, а й образи... До нашого часу збереглося 835 його художніх робіт

   Т. Г. Шевченко, як художник, займає одне зіз самих почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які утворили новий реалістичний напрям в українському мистецтві. Одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту (вид друкованої графіки, гравюри на металі) у вітчизняному мистецтві. Сам він володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.

      Про це говорили з учнями 6 класу під час арт-години "Читаємо і малюємо Шевченка", приуроченої 212-й річниці Т. Г. від дня народження Т. Г. Шевченка. Під час заходу учасники оглянули  малюнки художника Т. Г. Шевченка, представлені на пізнавально-ілюстраційній виставці                                                     "Т. Г. Шевченко - художник"                      та познайомилися з їх поясненням .  Слухали аудіозапис віршів Кобзаря, які мають яскравувізуальну основу. Тобто: опис природи, українських краєвидів та життя нашого народу в ті часи: "Реве та стогне Дніпр широкий", "Садок вишневий коло хати", "Зоре моя вечірняя", "Тече вода з-під явора", "Світає, край неба палає", "Муза", "Мені 13-тий минало".

 

Прослухавши віршовані рядки геніального поета, учасники визначилися із композицією і створили ілюстрацію до одного з почутих творів. Після закінчення роботи над малюнками, кожен продемонстрував свій витвір мистецтва та розповів, які саме рядки і з якого вірша Т. Г. Шевченка надихнули його на малюнок. 

    

       

Історичні романи від знавця української душі Володимира Малика (до 105-ї річниці від д. н. письменника)

 

Володимир Малик (1921-1997) - видатний український письменник ХХ ст., автор історико-пригодницьких романів, літературний критик. Він відомий далеко за межами Батьківщини, адже його твори перекладалися багатьма іноземними мовами. Удостоєний літературної премії Лесі Українки. Його творче кредо "Історія - це океан - це колиска життя".

   А все почалося ще в дитинстві... Адже  мати, дідусь і бабця розповідали хлопцю про славне минуле наших пращурів. Він зростав серед українських народних пісень. Коли навчився читати, то настільною книгою став шевченківський “Кобзар”. Він уголос читав домашнім твори Тараса Григоровича, бо мама була неписьменною, а молодший брат ще не ходив до школи. 

Після закінчення школи (1938 рік) навчання на філологічному факультеті в університеті, дороги Другої світової в нерегулярних військах, полон, два роки у пеклі концтабіру в Німеччині,  повернення додому після перемоги, загорза ГУЛАГу, куди не потрапив лише через тяжку хворобу. Після одужання -  робота в школі, продовження навчання в університеті заочно. Далі дорога в місто Лубни (Полтавщина), де пройшли настпні роки його життя і творчості.

   Саме тут Малик надихнувся героїчною минувшиною і задумав оспівати народних звитяжців у своїх творах. Але спочатку вивчав історію, відвідував архіви, де збирав необхідну інформацію. Їздив у Карпати та на Поділля, знайомився із нащадками Кармалюка та Довбушів.

З-під пера Володимира Малика народилися казки для дітей. Найвідоміші з них – “Чаріний перстень”, “Микита Кожум’яка”, “Месник з лісу”, “Червона троянда”. Окрім того, автор створив повісті “Чорний екватор”, “Двоє над прірвою”, “Слід веде до моря”.

 Історичні романи "Черлені щити", "Князь Ігор",  "Горить свіча", "Чумацький шлях" - неперевершені за темою, змістом і художньою подачею автора.

  

У 1968-му Володимир Малик написав історичний роман “Посол Урус-Шайтана”, за рік вийшов ще один – “Фірман-султан”. У цих творах автор описав боротьбу українського народу за свободу і незалежність у другій половині ХVІІ століття. Із 1976 до 1977-го вийшли ще два романи “Чорний вершник” і “Шовковий шнурок”. Ці праці стали тетралогією “Таємний посол”. У 1983-му за “Посол Урус-Шайтана”, “Шовковий шнурок” та “Князь Кий” (написаний до 1500-річчя заснування Києва) письменника вшанували літературною премією імені Лесі Українки.

Завітайте, будь ласка, до книгозбірні, щоб насолодитися надзвичайно цікавими та пізнавальними історичними романами від знавця української душі, талановитого українського письменника ХХ сторіччя Володимира Малика.

                                 

Нам чудово знайомі перлини рідної мови

 21 лютого відзначаємо Міжнародний день рідної мови. 

   Щоб розвивати активність, мислення, творчі здібності; сприяти розширенню словникового запасу, виробленню в учнів уважності, спостережливості; Виховувати повагу до рідної мови, дружбу, згуртованість, бажання змагатися і перемагати у чесній грі, проведено мовознавчий брейн-ринг "Нам чудово знайомі перлини рідної мови".

    

    

    

Вшануймо пам'ять Героїв Небесної Сотні поетичним словом

 20 лютого у День Героїв Небесної Сотні, нам усім потрібно згадати події, що сколихнули світ, змінили хід історії, усіх патріотів, які поклали свої голови за наше майбутнє.

   Бібліотекою  проведено годину вшанування "Вшануймо пам'ять Героїв Небесної Сотні поетичним словом" з учнівською молоддю.

   Під час заходу учасники переглянули відеролик "Небесна Сотня - Герої битви за свободу", де розповідалося про події на Майдані Незалежності 2013-2014 років та про те, що відбувається в Україні сьогодні. А також  звучали віршовані рядки та пісні, присвячені нашим Героям.       Учасниками заходу також читалися патріотичні вірші.  Як ось вірш Василя Зими "Загиблим Майдану"

 Не люди по Майдану  - Боги ходять, 

Ці хлопці тілом й духом визначні

Слова в них щирі й красномовні -

Вони Вкраїни славнії сини!

Спасибі вам усім звитяжні браття,

Низький уклін від серця до землі,

Ви розпалили не на вулиці багаття,

А в серці кожного жагу до боротьби!

Спасибі вам за кожен день й хвилину,

Яку ви на Майдані провели!

Ви захищали весь народ й країну

Від чорної ядучої чуми.

Спасибі вам, що ви стояли міцно.

Стояли, бо не знали вороття...

Спасибі раненим й загиблим.

Бо не ховали ви від куль своє життя!

Спасибі всім, хто був тут на Майдані

Й хто руки свої й досі не зложив.

Спасибі й тим, хто думкою за нами,

Хто плакав гірко, вірив і молив...

Спасибі серцем і душею,

Я щиро це і палко говорю!

Як я почую: "СЛАВА УКРАЇНІ!"

"НАВІКИ СЛАВА!" - я завжди скажу.

    Хвилиною мовчання вшанували пам'ять Героїв, які віддали своє життя за честь, свободу, гідність і незалежність нашої країни. Запалили свічі пам'яті, щоб їх світло стало даниною тим, хто навічно пішов від нас, але будуть завжди жити в нашій пам'яті.

 

  

   

    

В єдності наша сила (до Дня єднання)

День єднання 16 лютого - молоде свято, цього року ми відзначаємо його вп'яте. У цієї дати поки що немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло для нас особливого значення - показати, що ми сьогодні - як ніколи єдині, що , незважаючи ні на що, будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

Бібліотека приєднується до патріотичного флешмобу, присвяченому Дню єднання і вітає вас із цим святом!

З Днем єднання! Український народ продовжує боротися за свободу і незалежність, і наша єдність попри все наближає нашу перемогу. Миру, міцного здоров'я і віри в майбутнє кожному українцю! Нехай наші захисники завжди повертаються додому цілими і неушкодженими, а всі, хто допомагає країні - волонтери, лікарі, рятувальники - відчувають нашу вдячність і підтримку. Цей день назавжди вписаний в серця українців. Нехай стійкість і мужність наших воїнів надихають нас, а ангели-охоронці оберігають домівки і родини. Наша сила - в єдності!

Леонід Каденюк – перший і єдиний космонавт незалежної України/до 75-річчя від д. н. Леоніда Каденюка

1951, 28 січня – в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в родині вчителів народився Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України.

Леонід Каденюк — перший космонавт незалежної України, який у 1997 році здійснив 16-денний політ на шатлі «Колумбія» (місія STS-87), де виконував біологічні експерименти з рослинами. Під час місії вперше у відкритому космосі пролунав гімн України, а на орбіті перебували український прапор та «Кобзар». Каденюк — льотчик-випробувач, який керував понад 50 типами літаків, Герой України та автор книги «Місія — Космос». 

Найцікавіші факти про Леоніда Каденюка:

• «Було страшно цікаво»: Коли Каденюка запитували про страх у космосі, він відповідав саме так, зазначаючи, що найбільше враження — це тоненький прошарок атмосфери, який захищає життя на Землі.
• Гімн на орбіті:
   У 1997 році завдяки Каденюку український гімн двічі лунав у космосі як сигнал пробудження для екіпажу
  .
Космічні експерименти: На борту «Колумбії» він досліджував вплив невагомості на ріст рослин (ріпа, соя, мох).



Леонід Каденюк перед стартом «Колумбії».  З 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87.
Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики, у 2002 році був обраний народним депутатом України.
Помер 31 січня 2018 від раптової зупинки серця під час традиційної ранкової пробіжки. Похований на Байковому кладовищі.
Символи України: Окрім прапора та гімну, він узяв у космос «Кобзар» Тараса Шевченка, портрет Сергія Корольова та фото загиблого друга-космонавта Леоніда Іванова.
Унікальна кар'єра: Літав на понад 50 типах та модифікаціях літаків, а також брав участь у відпрацюванні посадки космічного корабля «Буран».
«Армагеддон»: Шатл «Колумбія», на якому літав Каденюк, використовувався для зйомок фільму «Армагеддон» (1998).

Леонід Каденюк перший (і поки що єдиний) підняв у космос український прапор.

Маловідомі факти про Леоніда Каденюка:

1. Дублером Леоніда Каденюка при підготовці до старту «Колумбії» був Ярослав Пустовий – син начальника головного управління Міністерства оборони України з питань науки, розробки, випробувань і закупівель озброєння і військової техніки. У 1997 році Ігор Пустовий демонстративно подав у відставку «через незгоду з політикою президента».

2. Після польоту в космос Леонід Каденюк почав активно перейматися екологічними питаннями, очолював ГО «Рада з екологічної безпеки». Він виступав за прийняття Екологічної конституції Землі, ініціював збір підписів відомих астронавтів з усього світу під зверненням до ООН на підтримку цієї ідеї.

3. У 2006 році блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук, був автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія — Космос».

4. Незадовго до трагічної смерті у Леоніда Каденюка з’явився шанс вдруге побувати в космосі – він отримав запрошення увійти до складу екіпажу місії на приватній космічній станції в 2021 році, НАСА розглядала його кандидатуру на командира Шатла.

5. Мав брата-двійника Сергія, який помер у 2015 році за аналогічних обставин – під час ранкової пробіжки від ішемічної хвороби серця.