Глибокий психологічний портрет людини в творах Івана Багряного/До 120-річчя від д. н. Івана Багряного

 Шановні користувачі! Пропоную вам літературний портрет героїв творів Івана Багряного, який приурочено до 120ї річниці від дня його народження. 

   Лозов’яга Іван Павлович. Псевдоніми: Полярний, Багряний, Кочерга. Народився 2 жовтня 2006 року в Охтирці Харківської губернії. Помер 25 серпня 1963 року  (Новий Ульм, Баварія, ФРН)

     

Психологічний портрет людини в творчості Івана Багряного — це образ сильної, незламної, духовно багатої особистості, яка здатна протистояти найжорстокішим тоталітарним системам і зберігати людську гідність у нелюдських умовах. Багряний, сам пройшовши крізь жорна радянських концтаборів, вивів у літературі новий тип українського героя — людину-переможця, а не жертву.

Найяскравіше цей психотип розкривається на прикладі головних героїв його знакових романів — Григорія Многогрішного («Тигролови») та Андрія Чумака («Сад Гетсиманський»).

 Герой Багряного фізично може бути скованим (у кайданах, вагоні-смертнику чи камері НКВС), але внутрішньо він залишається абсолютно вільним. Свобода для нього — це найвища цінність, без якої життя втрачає сенс.

Попри пережите насильство і зраду, герої не втрачають здатності любити, співчувати та довіряти. Вони чітко розмежовують поняття «система» (режим) і «людина».

 Це не пасивні страдники, які плачуть над своєю долею. Їхня психологія — це психологія чину, дії та боротьби. Вони переконані, що «сміливі завжди мають щастя».

 Персонажі Багряного зазвичай є інтелігентними, освіченими людьми (інженери, авіатори), які глибоко відчувають свій зв'язок із рідною землею та українським корінням.

«Тигролови»: Григорій Многогрішний (Людина-переможець)  Григорій Многогрішний — нащадок гетьмана Дем'яна Многогрішного, що підкреслює його генетичну нескореність. Його психологічний портрет  в романі побудований на контрасті з образом майора НКВС Медвина. Григорій тікає з поїзда смерті («дракона»), кидаючи виклик усій радянській каральній системі. Потрапивши в тайгу (Зелений Клин) до родини Сірків, він швидко відновлюється психологічно. Взаємодія з дикою природою та полювання на тигрів загартовують його дух і повертають внутрішній спокій. У фінальному протистоянні з Медвином Григорій виступає не як дрібний месник, а як справедливий суддя, який ліквідує уособлення зла.

«Сад Гетсиманський»: Андрій Чумак (Людина перед обличчям смерті)

Цей роман — це глибоке дослідження межі людської психіки в умовах тоталітарного слідства. Андрій Чумак проходить через радянські катівні, де його намагаються зламати фізично і морально. Психологічний портрет Андрія розкривається через діалоги-поєдинки з катами. Він перемагає їх інтелектуально, розбиваючи їхні цинічні аргументи. Головний психологічний рушій Андрія — «не зрадити себе, не обмовити ближнього». Самовідданість і вірність власним моральним принципам допомагають йому витримати тортури, перед якими пасували інші.

Психологічний портрет позитивного героя Багряного стає ще чіткішим, якщо зіставити його з представниками тоталітарного режиму: герой роману «Тигролови» Многогрішний та герой роману «Сад Гетсиманський» Чумак мають внутрішню мораль, любов до життя, чесність. Під час кризи вони мобілізують силу, гордість, шукають вихід із ситуації. Герої творів поважають інших, готові до жертовності, здатні любити. Їх внутрішній стан здатний до духовної свободи попри фізичні обмеження.

  В той же час антигерої романів Багряного Медвин та слідчі НКВС відчувають владу, озброєні і породжують страх системи. Хоча, коли потрапляють у кризові ситуації, панікують, що породжує садистську поведінку. До людей ставляться як до ворогів. Вони постійно бояться втратити посаду чи життя.

    Іван Багряний розвінчав радянський міф про те, що людина — це лише «гвинтик» великої державної машини. Його герої довели: людина є сильнішою за смерть, а її дух неможливо ув'язнити, якщо вона сама не відмовиться від своєї свободи. Це був революційний для української літератури XX століття психологічний тип — гордий, сильний європеєць із незламним українським серцем.

Сторінка для діток "Мандруємо у світ чарівних казок" Чому у Сови очі великі? Українська народна казка

 

     Колись давно, ще за тих часів, коли ліси стояли дрімучі та незвідані, а всяке птаство людською мовою між собою гомоніло, жила собі Сова. І очі в неї були тоді зовсім звичайні, дрібненькі, як у горобчика чи синички. Сиділа вона цілими днями у своєму дуплі на старезному дубі. Літати далеко  Сові було ліньки, а от цікавість її так і розпирала – хотілося знати про все на світі!

  От летить якось повз її дерево орел-білозір. Сова з дупла визирає та й гукає:

- Орле-брате! Ти високо літаєш, багато світу знаєш. Що ти там бачив?

Орел гордо відповідає:

- Ох, Сово, бачив я гори кам’яні, що самісіньке небо підпирають, бачив хмари срібні, що просто під моїми крилами ночують!

    Як почула те Сова, як здивувалася – очі в неї від великого дива самі собою трохи побільшали й округлилися.

    Трохи згодом летить журавлик із далекого вирію. Сова знову питає:

- Журавлику-світе, Ти над чужими землями крилами махав. Що ти там бачив?

- Бачив я, Сово, моря сині, безкраї, що берегів не мають, і риб таких величезних, що як острови з води виринають!

    Сова як почула – аж дзьоба роззявила, а очі її ще ширшими стали, наче гривня наша українська.

      А ближче до вечора шмигнула повз дуб швидка ластівка.

- Ластівочко-сестричко! – кричить сова, - А ти що бачила?

- Бачила я, Сово, як блискавиці чорне небо навпіл крають, як зорі з височини в річку падають і як люди з малого зернятка високий хліб вирощують!

   Від таких чудес очі в сови так розширилися, що стали великими-великими, круглими та жовтими, наче два повні місяці. Усе слухала б і слухала ті розповіді!

   І відтоді так і повелося. Сама літати та світ пізнавати Сова не стала, зате щоночі сидить на гілці, лупає своїми величезними очима та все гукає в темряву:

- Угу! Угу! А ти що бачив? А ти що чув?

   У кожної пташки, у кожного звіра питає. І від кожної почутої дивини очі її від подиву все ширшають та круглішають. Бо чужий світ зажди здається неосяжним, коли сам далі свого дупла не літав.

Василь Шкляр - один із найвідоміших сучасних письменників/до 75-річчя від д. н. письменника

      Сьогодні 10 червня вітаємо Василя Шкляра з 75-річним ювілеєм.

      Василь Шкляр - один із найкрутіших наших українських письменників станом на зараз. Василь Миколайович - один із найтитулованіших,  найулюбленіших та  найбільш читаних сучасних українських письменників країни, "батько українського бестселера", автор знаменитого роману "Чорний ворон", який приніс йому широку славу та найпрестижніші літературні нагороди. Саме за цю кнжку авторові було присуджено Шевченківську премію, яку він не прийняв через політичні переконання. А ще він - лауреат літературних премій "Золоте перо", "Коронація слова", "Золоті письменники України", міжнародної премії "Спіраль століть". Шкляр вільно володіє вірменською мовою, перекладає з вірменської та новогрецької. Він також наклав вето і принципово заборонив перекладати свої твори російською. 

      Мова його творів вишукана, майстерна. Читачу подобається, що у його неперевершених розповідях загадковість, містика переплітаються із реальністю, в деяких творах текст досить прямий і жорстокий. Інколи легка, детективна форма гармонійно поєднується з еротикою та глибоким філософським підтекстом. Зміст книг Василя Шкляра реалістичний і життя тут змальовується без прикрас, адже воно не завжди "гладить" нас по голові, а часто "хлюпає нас льодяним дощем"... Романи Василя Шкляра захоплюють з перших сторінок, адже цікаві сюжети, динамічний розвиток подій завжди приваблюють читача. Тут пошук життєвого призначення, вибір між добром і злом, сила кохання, а також моральне падіння людини.

   

Після виходу роману "Елементал" автора називають українським Джеймсом Бондом, адже тут Василь Миколайович відтворив свій досвід перебування в "гарячих точках". Тому, аналізуючи саме цей твір письменника, відомий літературний критик Ярослав Голобородько говорить:"Василь Шкляр - це літературний вікінг, легіонер, який завжди готовий до текстових походів і зіткнень з образотворчими стихіями... Якщо вже розвивати й просувати українське кіно, яке в новітніх умовах не може не бути комерційним, то насамперед на матеріалі романів Василя Шкляра".

  Твори Золотого письменника України перекладено багатьма мовами світу, зокрема англійською, португальською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою та ін.  Його книги: "Чорний ворон" або "Залишенець", "Характерник", "Елементал", "Кров кажана", "Ключ", "Троща", "Чорне сонце", "Маруся" та інші мають велику популярність не тільки в Україні, а й за кордоном. Його читають!!!

   Тож запрошую  любителів гострого, реалістичного, з ноткою загадковості, бестселеру, до книгозбірні, де ви зможете  віднайти твори Василя Шкляра та переконатися, що вони справді варті вашої уваги. 

   

Музейні скарби, відкриті для всього світу

 Лувр

Музеї світу - це справжні скарбниці культурної спадщини, що зберігають шедеври мистецтва та артефакти, які формують історію людства. Вони відкривають вікно у минуле, дозволяють кожному доторкнутися до глобального культурного надбання.

    Найвизначніші музеї світу, які обов'язково потрібно знати:

  Лувр у Парижі (Франція) - найбільш відвідуваніший художній музей світу. Його головна гордість загадкова "Мона Ліза" Леонардо да Вінчі.

   Британський музей (Лондон, Велика Британія) - один з найстаріших та найбільших музеїв історії та культури. Відомий Розетським каменем і великою колекцією античностей.

  Музеї Ватикану (Рим, Ватикан) - колосальний комплекс, що включає знамениту Сікстинську капелу, розписану Мікеланджело.

  Метрополітен-музей (Нью-Йорк, США) - один із найбільших художніх музеїв світу, колекція якого охоплює понад 5000 років історії людства.

   Лувр. Історія Лувру сягає ХІІ століття, коли в цьому місці була зведена середньовічна фортеця Філіпа Августа, залишки якої можна побачити й сьогодні. Згодом вона перетворилася на величний королівський палац, що розбудовувався століттями.

У 1682 році король Людовік ХІV переніс свій двір до Версаля, і в Луврі почали розміщувати королівські колекції. Офіційно як публічний музей він був відкритий під час Французької революції 10 серпня 1793 року під назвою "Центральний музей мистецтва Республіки". Розташований музей по правомуберезі сени в першому окрузі Парижа.

   Лувр є справжнім гігантом: загальна площа палацового комплексу становить близько 244000 метрів квадратних, А виставкова площа 72735 метрів квадратних. Його колекція  налічує понад 460000 творів мистецтва, проте одночасно в залах експонується лише близько 35000 експонатів.

     Серед найвідоміших шедеврів музею, які приваблюють мільйони відвідувачів щороку, безумовно, є "Мона Ліза" Леонардо да Вінчі, "Венера Мілоська" та "Ніка Самофракійська". Хронологічно експозиції лувра закінчуються 1848 роком. Окрім старовинної будівлі палацу, Лувр має впізнавану скляну піраміду, спроектовану архітектором Беєм Юйміном і завершену 1989 року. Ця піраміда стала символом музею.

Мона Ліза

Ніка Самофракійська

Венера Мілоська

Амур і Психея

Британський музей (Лондон) — це один із найстаріших і наймасштабніших історико-археолгічних музеїв світу, заснований у 1753 році. Його колекція налічує понад 8 мільйонів експонатів, що охоплюють 2 мільйони років людської історії, а вхід залишається абсолютно безкоштовним.

Ось добірка найцікавіших фактів про цей легендарний заклад:

• Королівський старт: В основі музею — приватна колекція лікаря та натураліста Ганса Слоана, який заповів свої зібрання королю Георгу II в обмін на виплату компенсації його спадкоємцям.
• Ключ до розгадки: Саме тут зберігається Розеттський камінь — артефакт, завдяки якому вчені змогли розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи.
• 
  
  
  
• Масштабний перепис: Щоб побачити всі 8 мільйонів експонатів, зупиняючись біля кожного лише на 1 хвилину, вам знадобиться понад 15 років безперервного огляду.
• Банксі серед експонатів: У 2005 році відомий вуличний художник Бенксі таємно проніс до музею і розмістив у залі первісного мистецтва власну картину: на ній був зображений печерний чоловік із візком із супермаркету. Працівники виявили «жарт» лише за кілька днів.
• Не лише люди: Серед найнезвичайніших експонатів, що зберігалися тут на зорі існування музею у XVIII столітті, були заспиртована голова грифа та свиня-циклоп.
• Таємна кімната: У музеї зберігається унікальна колекція Британської бібліотеки, включаючи єдиний збережений оригінал середньовічного епосу «Беовульф» та рукописи Леонардо да Вінчі. 

Колекція античностей Британського музею в Лондоні є однією з найбільших і найвизначніших у світі. Вона охоплює історію Давньої Греції, Риму та Близького Сходу. Понад 100 000 об'єктів представляють розвиток мистецтва та архітектури від доісторичних часів до раннього середньовіччя. 

Ознайомитися з колекцією та спланувати візит можна на офіційному сайті Британського музею, а також здійснити віртуальний тур у Google Arts & Culture.

Ключові скарби експозиції

• Мармури Парфенона (Елгінські мармури): Скульптури з Акрополя (V ст. до н.е.), що вважаються вершиною класичного мистецтва.
• Розетський камінь: Стела з текстами трьома різними шрифтами, яка стала ключем до дешифрування єгипетських ієрогліфів.
• Портлендська ваза: Шедевр римського склоробства I століття до н.е.
• 
  
  
  
• Скульптури Мавзолею в Галікарнасі: Залишки одного з Семи чудес світу.
• Скарб з Мілденхолла: Велика колекція римського срібного посуду IV століття н.е. 

Відділи античностей

1. Греція та Рим: Величезна кількість експонатів, включаючи знамениту статую Дискобола, давньогрецьку кераміку, монети, золоті прикраси, а також великі зібрання римських портретів і бюстів.
2. Давній Близький Схід: Артефакти з Месопотамії, Персії та Леванту, зокрема величні крилаті бики (шеду) з палацу в Німруді та рельєфи ассирійських царів. 

Сікстинська капела — це головна папська каплиця у ВАтикані, побудована у ХV столітті на замовлення Папи Сікста ІV. Вона всесвітньо відома як архітектурний шедевр Відродження завдяки унікальним фрескам видатних майстрів, серед яких найвідомішими є розписи стелі та вівтаря роботи Мікеланджело. 

Основні історичні та мистецькі факти:

• Призначення: Це не лише відомий музей, а й місце проведення конклавів — таємних зібрань кардиналів для обрання нового Папи Римського.
• Архітектура: Зовні будівля виглядає доволі стримано і фортечно, проте її інтер'єр вражає розмахом монументального живопису.
• Розписи Мікеланджело: У \(1508-1512\) роках художник самотужки розписав склепіння капели площею близько 600 кв. м, а пізніше створив колосальну фреску «Страшний суд» на вівтарній стіні. Найвпізнаванішим фрагментом є «Створення Адама», де Бог і перша людина торкаються один одного.
Інші майстри: Стіни капели прикрашені роботами таких відомих митців епохи Відродження, як Сандро Боттічеллі, П'єтро Перуджино та Доменіко Гірландайо.

Стеля  Сікстинської капели

Нагорна проповідь

                          Створення світу. Всесвітній потоп

Сікстинська капела

        Метрополітен-музей (Нью-Йорк, США)

Музей мистецтва Метрополітен (The Met) у Нью-Йорку — найбільший художній музей США, чия колекція налічує понад 2 мільйони артефактів. Його фонди охоплюють 5000 років історії людства — від скарбів Стародавнього Єгипту до європейського живопису та американського декоративного мистецтва. Заснований в 1870 році

Найвідоміші артефакти та експозиції "Метрополітена":

• Храм Дендура (Стародавній Єгипет): Повноцінний давньоєгипетський храм I століття до н.е., врятований під час будівництва Асуанської греблі та подарований США. Він розташований у спеціально збудованому крилі з панорамним видом на Центральний парк.
• Колекція єгипетського мистецтва: Включає понад 26 000 об'єктів. Сюди входять відомі статуетки, а також колекція артефактів з гробниці Тутанхамона.
• Лицарські обладунки та зброя: Одна з найвідоміших у світі колекцій військового мистецтва, обладунків та зброї, що охоплює період від пізнього Середньовіччя до Нового часу (включаючи обладунки європейських королів).
• Античне мистецтво: Величезне зібрання творів Стародавньої Греції та Риму, що налічує близько 17 тисяч предметів, серед яких монументальні статуї, антична кераміка та римські фрески (наприклад, з вілли в Боскореале).
• Інститут костюма (The Met Costume Institute): Зібрання моди з усього світу, що налічує понад 33 000 костюмів та аксесуарів від XV століття до сучасності.

Відділи музею:

  1. Картинна галерея

  2. Західноєвропейська скульптура

  3. Відділ Стародавнього Єгипту

  4. Бібліотека

  5. Відділ ужиткового мистецтва (меблі, гобелени, порцеляна, дитячі іграшки)

  6.  Відділ історичної зброї

  7.  Історичні музичні інструменти

  8. Американське ужиткове мистецтво

  9. Фондосховище

 10. Середньовічне мистецтво (філія The Cloisters)

 11. Відділ малюнків і гравюр

 12. Мистецтво ісламських країн

 13. Мистецтво Давнього Єгипту

 14. Мистецтво Африки, Океанії і доколумбової Америки.

  

    

 

·