Загадки писемного знака (Екскурс у давнину)

     

 До Дня слов'янської писемності і культури в бібліотеці проведено екскурс у давнину "Загадки писемного знака" з учнями 3 та 4 класів. Захід мав на меті ознайомити дітей з виникненням слов'янської писемності, з історією життя та діяльності просвітителів Кирила і Мефодія, які створили слов'янську абетку; формувати уміння та навички усного мовлення; виховувати у дітей пошану до людей, які багато зробили для розвитку  слов'янської писемності та культури.

    Учасники говорили про те, як і чому взагалі виникло письмо, з'явилася перша книга,  як утворилася  українська мова, адже вона є однією із слов'янських мов,  

    У них була можливість також позмагатися в знаннях з рідної мови, дізнатися цікавинки про: найдавніші рукописні та коштовні книги Київської Русі, бібліотеку Ярослава Мудрого, королеву Франції Анну Ярославну та її Євангеліє, таємницю київських ченців середньовіччя, азбуки "Глаголицю" та "Кирилицю". 

   

 Дізналися учасники і про те, як в часи Ярослава Мудрого  возвеличувалася любов і повага до книги: "Ярослав же сен, як ото ми сказали, любив книги... У літо 6545 сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей. Велика бо користь буває людині од учення книжного". Так говориться у "Повісті временних літ".

Ознайомилися читайлики з виставкою-мандрівкою під назвою "Загадки писемного знака". Кожен з маленьких відвідувачів бібліотеки обрав для себе книжечку, яка його зацікавила.

Кобзарська доля Григорія Китастого (Презентація книги) Бібліотечна рубрика "Нашого цвіту по всьому світу"

   

  Григорій Трохимович Китастий навіки закоханий у зорю кобзарської долі. І яка б вона, та доля, не була: ласкава чи примхлива, вимоглива чи добродушна, він любить її за те, що вона - кобзарська доля... Григорій Трохимович пройшов через приниження людської гідності  Сталіним, через полум'я і небезпеки фронтів,  крізь вибухи бомб і позбавлення людських прав за колючими дротами гітлерівської Німеччини, пройшов з бандурою в руках пів світу під бурею захоплених оплесків разом із прославленою Капелою Бандуристів   ім. Тараса Григоровича Шевченка, яку сам же і створив.

    До бібліотечного книжкового фонду нещодавно потрапила книга "Гигорій Китастий: автобіографія, спогад, художні твори, статті". Вона вміщує "Автобіографію" Григорія Китастого та ряд статей і спогадів про видатного українського композитора, бандуриста, диригента, творця Капели бандуристів ім. Тараса Шевченка. Його "Автобіографія " є, по суті, довершеним літературним твором, що розкриває нам духовний світ українського народу, який намагалися з неймовірною жорстокістю знищити російські комуністичні завойовники. Та попри всі пекельні випробування, український народ доніс скарби свого Духу  до наших днів, і заслуга Григорія Китастого тут неоціненна.   Для нас, полтавців, особливо дорогі рядки про Полтавський музичний технікум, де навчався Григорій Китастий, про Дмитра Балацького, Володимира Кабачка, про хор Свято-Успенського собору, з якого виріс Козловський та інші вдомі згодом співаки. Книга розташована на широке коло читачів. Вона прищеплює любов до пісні, до культури взагалі, розкриває велич українського духу.

     Адже  "у наших піснях звучать тисячолітні голоси наших предків. У них, тих голосах, і поєдналися народний спів пісень ліричних, козацьких, чумацьких, обрядових, жартівливих дум, балад із співом Божественної Літургії, колядок, псалмів, щоб створити світ краси, гармонії нашої української Атлантиди. У такому світі виростав Григорій Китастий, у такому світі народжувалися Лисенко, Леонтович, Стеценко, Ревуцький, Лятошинський. І хоч більшовицькі зайди, здавалося б, навіки зруйнували наш український світ, та чи можна перемогти Дух?! Він знову відроджується і народжує тих, кому хочеться "співати щось своє, видобуваючи з грудей дрімаючий предківський голос" - говорить Микола Кульчинський, голова Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка.

    Розпочинає Григорій Трохимович свою книгу розповіддю про найрідніше: своїх батьків, місце, де народився, виростав, мужнів. А народився він у містечку Кобеляки на Полтавщині. Батьки його - Трохим і Оксана Китасті, також були уроженцями Кобеляк. І хоча були із найбіднішої безземельної людности, але з піснею не розлучалися ніколи. 

   Є в "Автобіографії" сповнені болю рядки про голодомор, і про виступ Зразкової капели бандуристів перед творцем геноциду українців Сталіним та його опричниками після того, як були розстріляні непокірні мандрівні кобзарі. Григорій Китастий говорить, що запросили їх на цей виступ лише для приниження капели та всієї України. Але капеляни були далеко не впокореними, хоч і змушені були співати перед катом. Згодом не одного члена капели було репресовано, як і всіх її керівників...

   Створення капели бандуристів імені Шевченка у роки німецької окупації - неоціненна заслуга Григорія Китастого перед українським народом. Адже своїми виступами в містах і селах України Капела допомагала людям і морально підтримувала їх у ці важкі час. Та переповнені зали в містах і селах лякають окупантів, які бояться українського відродження. Тож вивозять увесь склад Капели в Німеччину, де згодом завдяки постійним зверненням Григорія Китастого до німецьої влади, їм дозволяють виступи у канцтаборах перед полоненими, завезеними з усієї Європи.

    Завдяки організаційній праці Григорія Китастого капела збереглася і на еміграції в США, куди капеляни прибули з таборів для переміщених осіб у Німеччині, створених під егідою ООН. Гастролі капели бандуристів на еміграції по найбільших залах США, Канади, країн Європи завжди мали шалений успіх.

   Концертна діяльність капели бандуристів ім. Тараса Шевченка з часу її заснування і до наших днів є золотим скарбом української культури. "Нею можна найповніше передати "Заповіт Шевченка", розповісти про Гонту, Залізняка, Перебийноса, які боронили свій народ, свою землю вд навали ворожої", - говорить Григорій Китастий. Так само і він своєю піснею обороняв наш народ від запустіння та духовного спустошення. Тож схилімося у шані перед цією видатною постаттю і не тільки полтавці, а і всі українці...

  А я запрошую всіх бажаючих  познайомитися в бібліотеці із змістом цієї унікальної книги, яка є надзвичайно цікавою  у прочитанні та неодмінно заслуговує на нашу увагу. Впевнена, що кожен, хто доторкнеться до її сторінок, віднайде для себе саме те, що об'єднує нас як націю, як українців - вияв любові до України, до її пісні, до її культури, до її духовних цінностей...

   

Європейські перегони (інформаційно-ігрова година з юнацтвом)

 

9 травня - знаменна дата - День Європи. В цей день святкуєють всі європейські країни. В цьому році Україна також приєдналася до європейсього співтовариства. Хоча раніше ми в Україні відзначали День Європи в третю суботу травня. 

   Чому Європа? Європейський Союз? - запитаєте ви. А відповідь дуже проста - ми є європейцями. Україна прагне стати повноправним мешканцем європейського дому. І не тільки тому, що розташована в центрі Європи. Адже своє право вона виборювала впродовж багатьох віків свого існування, наші культури мають нерозривні зв'язки.

  Європа - це багаторічна історія, досвід, політичні, духовні традиції європейських народів. Тому ми повинні вивчати і дізнаватися про всі ці аспекти країн Європи. Ми повинні бути обізнаними, щоб стати рівноправними партнерами з європейцями.

   Щоб молоді українці жителі нашого села краще орієнтувалися в історії, географії, літературі та культурі європейських народів, бібліотека запросилаїх на інформаційно-ігрову годину  "Європейські перегони". Під час заходу учасники ознайомилися з книжковою  виставкою-екскурсією "З книгою по Європі". Змагалися в знаннях на задану тему у чотирьох турах перегонів, утворивши дві команди: "Конкастадори" та "Європейці" та в літературній вікторині "Літературна Європа". 

    Під час бібліотечного заходу було весело і цікаво. Панувала атмосфера взаєморозуміння і толерантності. За підрахунками балів перемогу здобула команда "Конкастадори" з капітаном Стасом Сіроштаном.

     

Гаррі Поттер - улюблений літературний герой

 

2 травня у світі відзначають Міжнародний день Гаррі Поттера. 

    Тільки зовсім байдужий до літератури міг не помітити шаленої круговерті довкола серії книг англійської письменниці Джоан Кетлін Роулінг з її головним героєм маленьким чарівником Гаррі Поттером. Побачивши світ ще у минулому столітті, книга не втрачає своєї популярності і в наш час. Перша книжка «Гаррі Поттер і філософський камінь» розповідає про початок пригод Гаррі Поттера, про те як він потрапив до школи чарів і чаклунства. ЇЇ було видано 1997 року невеличким тиражем. Останню - «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії» , з якою читачі познайомилися 2007-го, очікував величезний тріумф. Влітку 2007 року був встановлений рекорд із продажів – за перший день у США та Великій Британії було продано 11 мільйонів примірників. Крім першої та останньої в серію входить ще п’ять книжок: «Гаррі Поттер і таємна кімната» - 1998 рік; «Гаррі Поттері в’язень Азкабану» - 1999 рік; «Гаррі Поттер і келих вогню» - 2000; «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» - 2003; «Гаррі Поттер і напівкровний принц» - 2005. Популярності цього літературного шедевру додала й екранізація з вісьмох частин, які виходили з 2001 по 2011 рік.

На сьогодні Джоан Роулінг – найпопулярніша письменниця початку третього тисячоліття. Адже їй вдалося створити надзвичайно цікаву історію із жанру фентезі. ЇЇ манера оповіді з численими сюжетними поворотами дарує неймовірну насолоду мільйонам читачів - тим, які трималися з Гаррі до самого кінця. Тож саме ця серія книжок Д. К. Роулінг занесена до книги рекордів Гіннеса як найбільш продавана серія від одного автора. З виходу першої книжки й до нині у світі продано понад 500 мільйонів копій. 

 … А все почалося в поїзді, коли письменниця їхала з Манчестера до Лондона. За словами Джоан Роулінг «образ Гаррі Поттера просто з’явився в мене в голові, і коли я прибула на вокзал Кінг-Крос, чимало персонажів книжки вже були цілком сформовані». Протягом наступних п’яти років авторка робила начерки сюжетів кожної із семи книг. 

    В українському перекладі книги про хлопчика-чарівника виходили з 2002 року у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га». В заключній і чи не найяскравішій зі всієї "поттеріани" книзі саги «Гаррі Поттер та смертельні реліквії» авторка дає відповіді на багато запитань, а ще тут  вказано, що битва за Гогвортс відбувалася 2 травня 1998 року. Саме в цій битві Гаррі Поттер переміг свого супротивника – темного лорда Волдеморта. Це був день, коли світ нарешті зміг повернутися до нормального життя. Напевно це вплинуло на рішення відзначати саме 2 травня День Гаррі Поттера.