Далекого листопада в 1912 році українська земля прийняла в свої обійми надзвичайно талановитого хлопчину - Андрія Самійловича Малишка. Згодом він став відомим українським поетом, перекладачем, літературним критиком, автором проникливих віршованих рядків.
Визначальна риса Малишкової поезії - народність. Тому його прийнято вважати справжнім спадкоємцем Кобзаря. ... Його поезія високоемоційна, наспівна. Вона - справжня гордість України. Його сучасники були щиро раді знайомством з такою обдарованою особистістю:"Андрія Малишка не можна не любити. він не лише своїми віршами, а й своєю незмінною життєрадісністю, своїм горінням і задушевною піснею так хвилював серця, що ми завжди почували себе щасливими, коли "наш Андрій" був разом з нами. Бувало, слухаєш його чи то коли говорить, чи коли співає, - а голос у нього був чудовий! - відчуваєш, що Андрій, як кажуть, вийшов із самого серця свого великого народу. Слухаєш його вірші, пісні і бачиш усю Україну з її безмежними степами". "Слово поета, мудре і людяне, ніжне, співуче і гнівне, закличне. Сталь і ніжність бринять у ньому, квітнуть і наливаються соком троянди і виноград - і то завжди по-своєму, по-малишківськи".
А що це дійсно так, ми можемо переконатися, ознайомившись з його поезією. Та найвідомішим твором, який став однією з улюблених пісень всіх українців не тільки в Україні, але й в усьому світі, безперечно є "Пісня про рушник" або "Рідна мати моя", як ще її називають.
"Пісня про рушник" - це спогад-сповідь ліричного героя, у якій матір дарує синові рушник, вишитий як символ життєвого шляху. Рушник пов'язано із життєвою долею автора і з образом його матері. Цей образ - символ чистоти і любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину.
Дуже цікава історія написання саме цієї пісні... Далекого 1958 року композитор Платон Майборода працював над музикою до кінофільму про село "Літа молодії". А так, як він товаришував з Андрієм Малишком, то часто над творами працювали разом. І коли потрібно було для головного героя фільму створити пісню, їм допомогла мати Платона Майбороди Одарка Єлисеївна, що при їхала в гості до сина. Побачивши, що в них щось нічого не виходить, вона запропонувала:"Ви б написали, скільки я ночей не доспала, скільки тебе, Платошо, та твого брата в дорогу виряджала, скільки своїх очей я виплакала вам услід...". Після цих її слів авторів неначе підмінили - вони закрилися в кімнаті і вже не виходили - ні опівдні, ні ввечері. А під ранок... "щасливі, мов діти" повідомили матір композитора про щойно створену пісню.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава учмішка
І засмучені очі хороші блакитні твої.
Я візму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав , в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Цю пісню вперше почули у виконанні чудового співака з оксамитовим голосом Олександра Таранця. Вона прозвучала в музичному художньому фільмі "Літа молодії" в дуже красномовному епізоді: головний герой Сергій, хлопець із Донеччини, вирушає до Києва вступати до театрального інституту. Квитка не має, тож їде "зайцем" на даху пасажирського потяга. В останню мить на дах вагона заскакує Наталка, майбутня абітурієнтка того ж вузу. Потяг рушає, Сергій дістає вишитого матір'ю рушника і співає "Пісню про рушник". Потім цю пісню виконували різні вокалісти, зокрема Дмитро Гнатюк, Квітка Цісик, Ярослав Євдокимов, Дмитро Яремчук та інші. Вона і сьогодні зачаровує своєю мелодійністю, ніжністю і вдячністю матері за недоспані ночі.
Тож звертайтеся до неперевершеного поетичного слова. Дуже часто саме поезія допомагає краще зрозуміти життя яким воно є насправді. В бібліотеці є збірки віршів Андрія Малишка, за читанням яких ви можете провести надзвичайно приємні хвилини свого дозвілля.
