Протягом всього історичного шляху, від того дня, коли зазвучало Шевченкове слово, народ славить свого Кобзаря. Він вклоняється своєму геніальному співцеві, чия доля, чиє щоденне невтомно-робоче життя, невпокореність і недоступливе всетерпіння, як дві краплі води схожі з долею самого народу і його самоутвердження на криваво-тернових стежках.
Велике щастя і велика відповідальність - належати до народу, який дарує світові таких синів, як Тарас Шевченко.
І якби сталося неприпустиме - виродилася й зникла українська нація, її безсмертна, одна з найрозвиненіших мов світу. її неповторна культура... то людство, певне, завмерло б у глибокій тривожній задумі. звертаючись до себе: "Який же великий народ спородив цього генія, цього планетарного громадянина!. І чому зник, той народ? Які сили працювали над його знищенням і нівелюванням?!" Але такий народ ані виродитися, ані зникнути не може. Це не під силу якому б то не було злу. Народ український, як і інші народи Землі, береже в своєму єстві могутній, незнищЕнний імунітет духовного самозахисту і в найкритичніші моменти історії з його коріння проростають такі велети, як Тарас Шевченко.
9 березня виповнюється 210 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, генія українського народу, пророка, Кобзаря, видатного українського поета та художника.
Щоб відзначити цю величну дату в бібліотеці організовано книжкову виставку "Поезія Кобзаря - вічна книга українців" та проведено флешмоб "Ми читаємо Тараса".
У бібліотечному флешмобі взяли участь учні 8 і 9 класу Лютенськобудищанської школи та маленька вихованка дитячого садочку. Юні читачі і сьогодні із захопленням читають пророче шевченкове слово...
Немає коментарів:
Дописати коментар