Чим зачаровують твори Марселя Пруста (сторінка ювіляра)

    10 липня 2021 року літературний світ відзначив 150-річчя  Марселя Пруста  (1871-1922),  видатного  французького письменника , родоначальника сучасної психологічної прози. 

       Відомі його романи циклу "У пошуках утраченого часу". Світову славу йому приніс другий із них -  роман "У затінку дівчат-квіток", який побачив світ у 1919 році і того ж року був удостоєний Гонкурівської премії. (Перший роман під назвою " На Сваннову сторону") Чарівна історія кохання, інтелектуального прозріння й епохи, за словами письменника Андре Моруа "повної сумного зачарування приреченості".  Проза Пруста знаменувала народження зрілого фундаментального модернізму. 

      Цитати з книг: " Мудрість неможна отримати в дар, мудрості  неможливо навчити,  до неї можна прийти самостійно, й ніхто не зможе здійснити цей шлях за нас, не зможе його позбавити, тому що мудрість - це точка зору на все навкруг"

     " ... доки ми виправляємо нашу думку про людину, сама вона змінюється... "                                    " Назви предметів  завжди пов'язані у нас в голові з тим, як ми ці предмети уявляємо, при цьому це початкове уявлення спонукає нас відкидати ті наші спостереження, які є йому  протилежними" ("У затінку дівчат-квіток"). 

          Чим же зачаровують твори Марселя Пруста? Є думка, що, читаючи його книги, ти немов поринаєш повністю у думки, наміри, сподівання  автора.  Ти можеш відчувати його бажання, тим самим сформулювати у думках свої, ти можеш навчитися аналізувати поведінку свою і те, як відносяться до тебе інші.  Судіть самі:

   "... Пані Сванн насамкінець заявляла: - Приходьте! Кращого напутника, ніж він , не знайти.

     Пані Сванн нагадала мені, щоб я прийшов взавтра до неї на обід з Берготтом, достоту, як запрошують на щось сухотника вкупі з полковим командиром: мовляв, це в інтересах моєї кар'єри. Буцімто художні шедеври з'являються завдяки "взаєминам"!

    Отож, Сванни не більше ніж мої родичі (тобто ті, хто мав би за різних життєвих обставин стромляти мені палиці в колеса) заважали моєму раюванню, раюванню досхочу милуватися на Жільберту - не спокійно, ні, а з умліванням. У коханні нема спокою, бо те, чого ми добилися, лишень щабель, аби домагатися більшого. Поки я не міг бувати у Жільберти, я тільки позирав на це недоступне щастя і навіть не уявляв собі, які там на мене чекають нові причини хвилювання. Коли ж опір її батьків лопнув і справа врешті була розв'язана, перепона почала виникати заново, але щоразу в іншій подобі. З цього погляду можна сказати, що наша дружба щодня починалася знову. Щовечора, повернувшись до себе, я усвідомлював, що мені треба сказати Жільберті щось дуже важливе, від чого залежить наша приязнь, і це важливе щоразу було іншим. Але зрештою я був щасливий, і ніщо більше не загрожувало моєму щастю. Овва! Загроза прийшла звідти, звідки я ніколи її не сподівався: з боку Жільберти і мене самого. Гризоти мені завдало саме те, в чому я був певен, те, що малювалося мені щастям. Щастя в коханні стан ненормальний. Насправді щасливим нас робить поява у серці чогось несталого, чогось такого, що ми прагнемо назавжди утримати й чого ми майже не помічаємо, поки воно з нами. Насправді кохання - це непогамовна мука, радість її знешкоджує, втишує, відтягує, але мука будь-якої миті може стати такою, якою була б давно, коли б мети не досягалося, - немилосердною..."

      Це уривок із роману Марселя Пруста "У затінку дівчат-квіток". Правда ж думки закоханого чоловіка змальовані у творі  багато в  чому нагадують думки кожного закоханого: невпевненість, зміну настрою та інші відчуття? Але ж це тільки невеличка частинка цього літературного шедевру - далі цікавіше... 

                                                                                                                                                                             Тож завітайте в бібліотеку та познайомтесь з цікавою книгою, яка спонукає до думки про своє життя, почуття та вчинки.

       

 

    

На калину роса впала - а у нас сьогодні Купала... (фольклорне свято)

      Свято Купала є одне із найдавніших і найбільш улюблених в народі. Це дохристиянське свято збіглося з пізнішим християнським святом Іоанна Хрестителя, що не позначилося на традиціях його відзначення.

     З давніх-давен обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, забавами, хороводами, плетіннями вінків та гаданнями, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою. Купальським звичаям притаманні язичницькі елементи культу сонця, аграрної магії, обрядів очищення та еротичних.

    В основі купальських обрядів лежать культ вогню, води і рослинності. Купальські вогні - відгомін культу сонця, купальська вода - символ цілющої сили,  чудодійна роса забезпечувала здоров'я, красу і кохання, а купальське дерево - родючість та щастя, папороть - символізує щасливу долю.

          Є легенда, кажуть люди -

          Квітку хто таку здобуде,

          Зміниться за мить...

          Знайде той скарби великі,

          Що полинуть, наче ріки,

          Золотом до ніг...

          Має квітка й іншу силу -

          Коли дівчина любила,

          То на все життя...

          Хто до квітки доторкнеться,

          В того вмить розквітне в серці

          Вічне почуття! 

   Проте, за іншим повір'ям, володіння казковою квіткою може принести багатство,  але не щастя. Цей трагічний мотив знайшов яскраве художнє відображення у відомій повісті М.В. Гоголя "Вечір напередодні Івана Купала".

          Свято Купала визначається особливою поетичністю та чарівністю. Купальські дійства сьогодні намагаються відтворити працівники культури та аматори сцени в містах і селах України. Тож ми також не стали винятком.

       Фольклорне свято Купала підготували і провели разом з сільським будинком культури.  Дійство розпочав староста села Білик М.І., а потім на сцені з'явилися гості із далекої Африки (дві попуаски - учасники клубу за інтересами "Сузір'я" Раїса, Ніна Немченко), які прибули по обміну досвідом подолання економічної кризи  та щоб знайти нового шамана для свого племені.  Їх виступ надав глядачам веселого настрою. Директор сбк Володимир Слинько та художній керівник сбк Валентина Зан відтворили вечір на Купала в одній українській сім'ї, де чоловік  полюбляє випити, а дружина все його "виховує" по-народному. Далі були пісенні дарунки від учасників художньої самодіяльності сбк солістів Лариси Горопашної, Валентини Величко, Любові Нестеренко, Володимира Слинька, Ніни Немченко. Ансамблів "Лілея" та "Сузір'я". В ході заходу відбувалися ворожіння, вікторина, присутні відгадували загадки. На завершення вечора всі  насолодилися купальським хороводом під пісню "Квітка Душа" та купальським вогнищем. Свято вдалося!

      Зі святом, шановні користувачі!

         

Конституції України - 25 (книжкова виставка)

     28 червня 2021 року виповнюється 25 років  Конституції України, яку Верховна Рада України прийняла 28 червня 1996 року.

     Конституція - це основний Закон держави, що має найвищу юридичну силу. Знання своїх прав і обов'язків необхідне кожному громадянину країни. Тому в бібліотеці до Дня Конституції організовано книжкову виставку "Конституції України - 25".

    Історико-правові традиції стражденного шляху, пройденого нашою Україною необхідно вивчати, адже це надзвичайно корисно та вкрай необхідно для кожного громадянина.

   Отже трішки історії:

     У часи княжої України Руси найважливішою пам'яткою, що зберегла давні норми звичаєвого права, була "Руська правда". Написавши у 1016 році "Правду і Статут", Ярослав Мудрий визнав високе покликання Права і Суду в суспільстві. Вищою судовою інстанцією був сам Київський князь. 

     Нажаль сини Ярослава Мудрого не жили у згоді, почалася феодальна роздробленість. Тому зупинився процес творення державності українського народу. 

     Показовим правовим документом в козацькі часи стала "Конституція"  гетьмана Пилипа Орлика, в якій задокументовано право України на самоврядування й незалежне існування. Ця "Конституція" вважається першою в історії України. Вона складалася з преамбули і 16 параграфів, у яких сформульовані головні принципи розбудови держави.

     З часу утворення Української Центральної Ради 17 березня 1917 року в Україні почався процес розбудови інституції державності. Було видано чотири Універсали. Державне існування України ствало історичним фактом у Конституції від 29 квітня 1918 року. Президентом України обрано Михайла Грушевського.

    За радянських часів Українська Радянська Республіка мала чотири Конституції: 1919, 1929, 1936, 1978 років і всі вони розроблялися під керівництвом Кремля.

     Поступ українського народу до утвердження суверенної і незалежної держави завершився днем прийняття нової Конституції України - 28 червня 1996 року. Почався новий відлік часу, новий етап в її історії, який ми повинні пройти з гідністю. 

     З Днем Конституції!