Українські космонавти і їх шлях до зірок

  Найкосмічніші українці.                                                                        Коли роблять огляд досягнень України в космосі, то зазвичай оминають увагою купу цікавих питань. Хто з українців найдовше пробув у космосі? Скільки їх виходило у відкритий космос у скафандрі? Якими орбітальними станціями керували?  Тож до вашої уваги онлайн-огляд "Українські космонавти та їх шлях до зірок", ознайомившись з яким ви зможете про все це дізнатися.                                                                                                                                                     Українці давно змусили увесь світ шанувати наш «космічний» потенціал. Українські науковці змінювали історію своїми винаходами, а численні космонавти (хай і під різними прапорами) безстрашно виконували місію землян у Всесвіті. Наші земляки стали основоположниками астрофізики у світі, розробили теорію радіовипромінювання Сонця та метод визначення швидкості осьового обертання зірок, вперше здійснили зварювання у відкритому космосі. Саме українець Микола Бобровников з’ясував, що, на відміну від комет, астероїди світяться віддзеркаленим світлом Сонця. Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини в космос, теж був українець. Під керівництвом нашого земляка створено пілотовані космічні кораблі, на яких уперше в історії людина вирушила в космічний політ. Саме українець дав перший поштовх для розвитку ракетної техніки в Європі і розробив цілу серію різних бойових ракет. Серед українців–астронавтів — очільник НАСА Михайло Яримович, віце–президент «Боїнг Флорида Оперейшинз» у космічному центрі Джона Кеннеді Едвард Мельник, один із найвідоміших у США науковець із досліджень космосу Карл Саган. 

Скільки українців побувало в космосі

12 квітня 1961 року перша людина вийшла на орбіту навколо Землі. Історія перегонів у космосі — це історія великих досягнень. Держави міряються першістю польоту, тривалістю виходів у відкритий космос чи кількістю місць у капсулі. Українцям зазвичай залишається вдовольнятися тим, що вони взагалі у космос літали.

Але насправді людей, які народилися в нашій країні чи мають українське коріння, на орбіті було аж 20. П’ятнадцять із них були радянськими космонавтами, четверо — американськими астронавтами й один — космонавтом незалежної України.

 Українці, що побували в космосі

У космосі побувало троє українок і сімнадцять українців. Не обійшлося без жертв. Астронавтка США Джудіт Рєзнік загинула під час старту шатлу Challenger, а космонавт Георгій Добровольський — під час посадки космічного корабля «Союз-11». Ще один наш земляк, Валентин Бондаренко, до космосу так і не дістався, загинувши під час наземних тренувань.

Шлях до зірок для нашої держави не був простим. Більшість українців літали у космос як громадяни трьох країн: СРСР, США та Канади. Зрештою, ми маємо космонавта, який мав на своєму льотному комбінезоні синьо-жовту нашивку. Але почалася космічна історія з пісні.

Перша пісня у космосі

12 серпня 1962 року житомирянин Сергій Корольов попрохав Павла Поповича — уродженця Узина, що на Київщині — заспівати для нього пісню. Той не зміг йому відмовити та заспівав «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю». Вірш, який ліг в основу цієї пісні ще у ХІХ столітті, написав поет з українського міста Слов’янськ Михайло Петренко. У ХХ столітті вона здобула широку популярність. Але виконання Павла Поповича було унікальним, бо він заспівав її на борту космічного корабля «Восток-4». Так, твір «Дивлюсь я на небо» став першим, який людина виконала на орбіті.

Перший співак на орбіті Павло Попович                                                 Крім того, тоді у космосі вперше одночасно перебували два кораблі, які здійснили зближення. Тож Павло Попович і Андріян Ніколаєв стали першими людьми, які спостерігали в ілюмінатор за іншим пілотованим космічним апаратом. Навіть більше, Попович став єдиним українцем, який пілотував корабель «Восток». Це були всього лише капсули на одного космонавта, практично без засобів керування та маневрування. Але саме на них людство вийшло в космос. Нарешті, він став єдиним нашим співвітчизником, який літав більш ніж на одному типі космічних апаратів. Пізніше космонавт виконав свій другий політ на кораблі «Союз».

Незвичайні рекорди 

Під час підкорення космосу українці встановили чимало незвичних рекордів. Наприклад, полтавець Георгій Береговий брав участь у Другій світовій війні. З усіх людей, які здійснили хоч один повний оберт навколо Землі, він народився найраніше. Також він став єдиним радянським космонавтом, який свою першу зірку Героя Радянського Союзу отримав до космічного польоту.

Головне досягнення для будь-якого космонавта — це час, який він провів у космосі, та кількість здійснених польотів. Лідером тут є етнічний українець з Оренбурга Юрій Романенко. Сумарно за три свої польоти він перебував на орбіті 430 діб. Йому ж належить і рекорд безперервного перебування на орбіті серед українців: з 5 лютого по 29 грудня 1987 року він прожив на борту космічної станції «Мир» 326 діб.

Олександр Волков, що народився у Горлівці, провів найбільше часу на орбіті у порівнянні з іншими космонавтами — уродженцями України. За три польоти час його перебування у космосі склав 391 день. Третій рекордсмен, що перебував у космічному просторі понад рік, — Леонід Кизим з Лимана, що на Донеччині. Він теж літав у космос тричі й загалом провів там 374 доби.

А ось за кількістю польотів явного рекордсмена серед космонавтів СРСР чи американських астронавтів немає. Крім вищезгаданих, у космос по три рази літали Петро Климук, Володимир Ляхов і Леонід Попов.

Українці на орбітальних станціях

7 червня 1971 року на першу в історії космічну станцію «Салют-1» прибув екіпаж на чолі з одеситом Георгієм Добровольським. Так українець став першим господарем орбітальної домівки. Експедиція тривала 23 доби, після чого космонавти відбули на Землю. Але під час посадки сталася розгерметизація капсули, й усі троє загинули від декомпресії.

Павло Попович став першим в історії командиром бойової космічної станції. «Салют-3», якою він командував, була побудована за секретною радянською програмою. Її екіпаж повинен був спостерігати за територією країн НАТО з орбіти. Крім того, параноїки з СРСР підозрювали, що багаторазові кораблі Space Shuttle можуть захоплювати їхні космічні апарати. Їхнє призначення лишалося невідомим, але спостережний пункт на орбіті мати хотілося. Тому станцію оснастили автоматичною гарматою калібру 14,5 мм.

У 1986 році вже знайомий нам Леонід Кизим полетів у космос утретє як командир «Союзу Т-15». Цей політ був незвичний тим, що під час нього корабель уперше здійснив переліт між двома космічними станціями. Спочатку вони з Владіміром Соловйовим стали першими людьми, які потрапили на борт абсолютно нової на той момент космічної станції «Мир». Далі космонавти відстикувалися від неї та полетіли до іншої станції — «Салют-7». Там вони забрали деякі прилади й інструменти та повернулися на «Мир».

Перша українка на орбіті

Перша українка на орбіті заслуговує окремої розповіді. За те, щоб назвати Джудіт Рєзнік своєю першою космонавткою, змагаються дві країни: Україна та Ізраїль. Її дід, Яків Резнік, був київським євреєм і свого часу виїхав до Палестини, а батьки перебралися до США. Джудіт здобула освіту інженера і 30 серпня 1984 року стала другою жінкою, що полетіла на космічному кораблі Space Shuttle.

Щодо того, ким вважати Резнік — українкою, єврейкою чи американкою — консенсусу досі немає. Тому замість неї першою українкою на орбіті часто вважають Роберту Лінн Бондар. Вона одночасно стала першою астронавткою Канади. Ця лікарка-неврологиня полетіла у космос 22 січня 1992 року на борту американського шатла Discovery.

Роберта Лінн Бондар під час польоту на шатлі. 

Українці виходять у відкритий космос

На цей момент «прогулянку у скафандрі» здійснили тільки шестеро українців. Першим це зробив Юрій Романенко 10 грудня 1977 року. Разом із Георгієм Гречком вони виконали позакорабельну діяльність на станції «Салют-6» і оглядали один зі стикувальних вузлів. Також політ був цікавий тим, що ці двоє космонавтів стали першими людьми, хто зустрів Новий рік у космосі.

Перший рекорд із тривалості позакорабельної діяльності серед українців був встановлений 22 листопада 2008 року. Американка українського походження Гайді-Марія Стефанишин-Пайпер здійснила вихід у відкритий космос тривалістю 6 годин 57 хвилин. Всього вона здійснила 5 виходів. Загальний їхній час становить 33 години 42 хвилини.

Щоправда, Анатолій Арцебарський із селища Просяна Дніпропетровської області відстає від неї всього на 8 хвилин. 27 липня 1991 року він провів у відкритому космосі 6 годин 49 хвилин. Загальний же час його позакорабельної діяльності становить 32 години 17 хвилин. На рахунку цього космонавта цілих шість мандрівок у скафандрі, які він здійснив протягом одного польоту.

Рекордсменом за кількістю виходів у відкритий космос серед українців є Леонід Кизим. На його рахунку їх аж сім. Проте тривалість їх була значно меншою, тож загальний час його позакорабельної діяльності становить 31 годину 40 хвилин.

Юрій Романенко, Володимир Ляхов, Леонід Кизим, Олександр Волков, Анатолій Арцебарський, Гайді-Марія Стефанишин-Пайпер.

Перший космонавт незалежної України

Встановити, хто був першим космонавтом незалежної України, не так просто. Річ у тім, що Олександр Волков із міста Горлівка у свій третій космічний політ відправився 4 жовтня 1991 року. На цей момент Україна вже оголосила про свою незалежність, але формально СРСР ще існував.

Волков перебував на орбіті до 25 березня 1992 року. За цей час в Україні встиг пройти референдум щодо підтримки незалежності, а у Біловезькій Пущі лідери трьох уже незалежних держав підписали договір про ліквідацію Радянського Союзу. Тож на Землю він повернувся вже громадянином України, й тому технічно є першим космонавтом нашої країни.

Але якщо говорити про першого українця, на льотному комбінезоні якого був прапор незалежної України, то ним став Леонід Каденюк із Чернівецької області. У космос він вирушив 19 листопада 1997 року на борту шатла Columbia і провів на орбіті 15 діб.

   З давніх-давен зоряне небо зачаровувало людей своєю незбагненною красою і таємничістю, вабило їх у свої неосяжні далі. Тому ще кілька тисяч років тому зародилася астрономія - наука про небо, про закони руху, будови й розвитку окремих небесних світил і цілих зоряних систем.  В бібліотеці є різні книги даної тематики. Сьогодні пропоную книгу К. Климишина "Перлини зоряного неба", в якій розповідається про різні сузір'я, які можна побачити восени, навесні, взимку і влітку. На її сторінках висвітлюється зміст деяких давньогрецьких міфів і легенд, пов'язаних з назвою сузір'їв. Тут ви знайдете найцікавішу інформацію про зорі.