Напевно в сучасному світі немає людини, яка б не знала ім'я Григорія Савича Сковороди. Та це й не дивно. Адже в цьому році ми відзначаємо 300-ту річницю від дня народження цього великого українця. Але його мудрість і сьогодні вражає і слова його вчать нас мислити. Український просвітитель-гуманіст, поет, педагог, богослов він і в 300 років є дуже сучасним.
До вашої уваги інформ-досьє "Безцінні скарби творчості Григорія Сковороди".
Цей митець є найвидатнішою постаттю в культурному та літературному житті України ХVІІІ ст. Його називають мандрівним філософом. Саме Григорія Сковороду вважають основоположником жанру байки в українській літературі. Писав твори переважно староукраїнською та лаинською. Народився Григорій Савич у 1722 році на Полтавщині в родині козака. Він не мав вищої освіти (хоча були неоднократні спроби отримати вищу освіту у кращих університетах Будапешта, Відня, Братислави та Галле), але досконало оволодів багатьма мовами - латинь, єврейська, польська, німецька, італійська та французька. До того ж мав ще й музикальний талант - грав на флейті, сопілці, скрипці, гуслях, лірі та бандурі. За життя Сковороди не було надруковано жодного твору, хоча в рукописному варіанті вони все ж таки були. Але був добре відомий. Загалом він написав 17 філософських творів, 7 пкрекладів. Найвідоміші його твори : "Сад божественних пісень", "Жінка Лотова", "Байки харківські". Хоча Григорій Сковорода любив ходити пішки та влітку жив у лісах-полях, а взимку у монастирях та хатах, але дуже полюбляв дорогі речі. Наприклад друзі з елітних шкіл щедро обдаровували його - висилали йому окуляри (а їх нелегко було дістати в ті часи), найдопрожчі інструменти виконані на замовлення за кордоном (бо на дешевих він не любив грати), сир пармезан (який привозили спеціально для нього з Європи). В його торбинці завжди були елітні трубки з тютюном та пляшечка скобельського вина. Спав не більше чотирьох годин на добу. Був завжди веселий, бадьорий, активний та добродушний. З однією сумкою через плече, з біблією та сопілкою мандрував по селах і маєтках. Сковорода ніколи не мав сім'ї, власного дому і постійного доходу. Але дружбу цінував понад усе. Вона, писав Сковорода, "моя єдина втіха і мій скарб", дружба була для нього крилами.
Головна ідея, яка звучить в його житті - бажання відшукати щастя. Він дає людям рекомендації:"Не шукайте щастя ні в славі, ні в грошах, ні багатстві. Якщо хочете знайти щастя, пізнайте себе". Ось декілька афоризмів Сковороди: Що може бути краще за те, коли тягнеться до тебе добра душа; Світ ловив мене і не спіймав; Світло бачиться тоді, коли сяйво в очах є; Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього є перепон, тим більше воно притягує, на зразок того самого благородного металу, який чим більше треться, тим яскравіше сяє; Без бажання все важке, навіть найлегше; Збери в собі свої думки і в собі самому шукай істинне добро. Копай в середині себе криницю для тієї води, яка зросить і твій дім, і сусідський; ...зрівнявши все злото, проти свободи воно лиш болото.
Бібліотека пропонує вам прочитати книгу Леоніда Ушкалова "Ловитва невломиго птаха. Життя Григорія Сковороди"; переглянути 3-хсерійний фільм "Сковородинська географія" харківського журналіста Владислава Проненко; прочитати байки та інші твори Сковороди, які є у нашому книжковому фонді. Надзвичайно цікава книга "Григорій Сковорода" відомих авторів І.Драча, С.Б Кримського та М.В. Поповича розповість вам про неймовірний життєвий шлях великого українця, розкриє перед вами таємниці душі великого учителя життєвої мудрості.
