Дивовижні світи Марії Примаченко

                   Марію Примаченко називають однією із найсамобутніших українських художниць. 12 січня, відзначають 115-ту річницю з її дня народження. Примаченко представляє стиль наївного народного стилю (примітивізму) — в його основі лежать українські казки, легенди та оповідання. 

     В біблотеці оформлено ілюстративно-пізнавальну виставку "Дивовижні світи Марії Примаченко".  Завітайте до бібліотеки, адже  це чудова нагода більше дізнатися про талановиту художницю, якою Україна може пишатися.

 За 89 років життя художниця створила понад 650 робіт. На своїх картинах зображувала чарівних неіснуючих тварин, квіти та сюжети з селянського побуту. У середині 1930-х радянська влада оголосила, що при комунізмі усі люди — творці, тож професійні художники не потрібні. Щоб поєднати професійне мистецтво з народним, у Києві відкрили Центральні експериментальні майстерні. Сюди зібрали народні таланти, серед них була і Примаченко.

Картини художниці виставляли на експозиції Всесвітньої виставки у Парижі, її твори побували у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. Ім’я Марії Примаченко внесли до Всесвітньої енциклопедії мистецтва.

 Марія Примаченко книжки   ілюструвала і сюжети у снах бачила

Лісова птиця зі своєю дитиною

Їде осінь на коні

Чорна мавпа

Оре милий плугом

Театр "Запорожець за Дунаєм"

Дикий бик і ворон - це тварини-друзі

Ваня дарує Галі квітку

Примаченко дружила з письменником, фольклористом Михайлом Стельмахом, і більшість оформлених нею книг — з його віршами. Книг відомо п’ять: Ой коники сиваші (1968), «Товче баба мак» (1970), Чорногуз приймає душ (1971), «Що посієш, те й пожнеш» (1972), Заєць спати захотів (1989), і три останні з них авторства Стельмаха.

   «Товче баба мак» — з текстом самої мисткині. «Ой коники сиваші» вийшли з підзаголовком «Українські народні дитячі пісеньки» та були відзначені дипломами першого ступеню республіканського і всесоюзного конкурсів на кращі видання; книги було видано англійською мовою.

Бібліотека українського мистецтва вперше публікує ілюстрації Марії Примаченко до книги «Що посієш, те й пожнеш» (1972):

На честь Марії Примаченко назвали зірку №14624, розташовану між Марсом і Юпітером.