четвер, 25 квітня 2024 р.

Чорнобиль в серці України, а біль його по всій землі...



Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною воно потопало у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни, їхали звідусіль, щоб набратися здоров’я, подихати цілющим повітрям. Збирали  гриби, ягоди, яких у місцевих лісах було чимало. Здавалося, що красу цього  куточка українського полісся ніщо й ніколи не затьмарить.

                                                                                      

                                                  У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік уже працювало чотири енергоблоки. Приступили до будівництва п’ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто. Його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводної річки. Місто швидко розбудувалось:відкрилися школи, дитячі садочки, лікарні і магазини… Це було місто – сад. Які широкі вулиці. А яких тільки квітів не було у скверах і парках. Улюбленим місцем відпочинку залишалася річка.
  Ніщо не віщувало біди. Квітень звершував свою вахту у природі і мав передати її травню.

26 квітня – дата, яка стала для всіх наступних поколінь українців «чорною» - це День Чорнобильської трагедії. Радіаційна смерть випустила своє жало з «мирного атома».

  Про цю трагедію, яка сталася на ЧАЕС 38 років тому, говорили під час історичного репортажу "Чорнобиль в серці України, а біль його по всій землі", який проведено бібліотекою з учнями 2-4 класів, щоб розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, звернути  їхню увагу на небезпеку радіації для усього живого; познайомити із земляками - учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС; виховувати у дітей дисциплінованість, людяність та доброту. Пам'ять загиблих героїв Чорнобиля вшанували хвилиною мовчання.

    Чорнобиль…Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Не можна про це не казати

Мовляв, це було вже давно

Перед очима батько і мати,

І Україна, і Дніпро

Не можна ні про що мовчати

Горить тривогою чоло.

  В бібліотеці представлена виставка-пам'ять "Чорнобиль в серці України, а біль його по всій землі", де  кожен може ознайомитися з інформаційними матеріалами по даній темі. 


Немає коментарів:

Дописати коментар