Їм у віках судилося безсмертя

 

Двадцять дев'ятого січня дві тисячі двадцять п'ятого року року українці відзначають сто сьому річницю пам’яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність.

Саме сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв Крут — молодих українських патріотів, які понад століття тому, у тисяча дев'ятсот вісімнадцятому році, стали на захист незалежності молодої Української Народної Республіки. Ця дата є одним із найяскравіших прикладів героїзму, самопожертви та національної гідності в історії нашої держави.

Бій, що призупинив просування більшовицьких військ та захоплення Києва на декілька днів. Битва, що дозволила виграти дорогоцінний час українському керівництву – зокрема, час для придушення заколоту диверсантів на заводі «Арсенал» та час для укладання миру в Бресті. До слова, завдяки умовам підписаного Брестського договору Україні вдалося невдовзі звільнити окуповані більшовиками території за підтримки німецьких та австро-угорських військ.

Події початку тисяча дев'ятсот вісімнадцятого року були надзвичайно драматичними для України. Після проголошення незалежності у тисяча дев'ятсот сімнадцятому році молода Українська Народна Республіка (УНР) опинилася перед складними викликами. Її уряд, очолюваний Михайлом Грушевським, прагнув утвердити державність, однак внутрішня нестабільність та зовнішня загроза ускладнювали цей процес.

Зокрема, більшовицька Росія, не визнаючи УНР, розпочала збройну агресію. Її війська, під командуванням Михайла Муравйова, рухалися на Київ, намагаючись захопити столицю і знищити українську владу.

Для оборони Києва було сформовано добровольчі загони. Одним із ключових місць протистояння стало невелике селище Крути, розташоване за сто тридцять  кілометрів на північний схід від столиці.

Двадцять дев'ятого січня тисяча дев'ятсот вісімнадцятого року поблизу станції Крути відбулася битва, яка увійшла в історію як приклад героїзму молоді, яка віддала свої життя за свободу рідної землі. На боці українських сил воювали близько чотириста осіб: студенти Київського університету Святого Володимира, гімназисти, курсанти військових шкіл та добровольці. Проти них стояла багатотисячна армія більшовиків, значно краще озброєна і досвідченіша. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, молоді українці вступили в бій. Цей нерівний бій тривав цілий день. Українські добровольці змогли затримати наступ ворога, зруйнувавши залізничні колії, що дозволило уряду УНР виграти кілька днів для евакуації з Києва та підписання важливого Берестейського мирного договору. Однак героїчний опір завершився трагедією. Частина українських захисників загинула під час бою, а двадцять сім студентів, які потрапили в полон, були страчені більшовиками. Їхня загибель стала символом жертовності заради свободи України.

Історія Героїв Крут — це не просто епізод з минулого. Це приклад, що надихає нові покоління українців. Вони були зовсім молодими — багатьом було лише шістнадцять-вісімнадцять років, але їхня відвага, принциповість і відданість стали уроком мужності для нас. Після бою тіло одного з загиблих юнаків було знайдено з книжкою Шевченкового «Кобзаря» у кишені. Цей символічний момент показує, наскільки глибоко вони усвідомлювали важливість своєї місії: боронити не лише землю, а й ідею національної свободи та культури. У тисяча дев'ятсот вісімнадцятому році, після звільнення Києва від більшовиків, тіла загиблих студентів були перепоховані на Аскольдовій могилі. Цей похорон став актом національної скорботи та вдячності.

Події під Крутами мали величезне символічне значення для української історії. Вони довели, що навіть у найскладніші часи є люди, готові віддати життя за рідну землю. Попри військову поразку, затримка ворога на кілька днів мала стратегічний ефект. Вона дозволила УНР підписати Берестейський мирний договір із Центральними державами, що фактично врятувало молоду державу від повного знищення.

Після здобуття незалежності у тисяча дев'ятсо дев'яносто першому  році пам’ять про Героїв Крут почала активно відроджуватися. У дві тисячі шостому році на місці бою під Крутами було відкрито Меморіал, присвячений героям. Щороку двадцять дев'ятого січня по всій країні проводяться заходи на їхню честь: покладання квітів, панахиди, уроки пам’яті у школах та університетах.

Герої Крут залишаються джерелом натхнення для сучасних українських воїнів, які захищають нашу землю. Їхній подвиг нагадує, що боротьба за свободу ніколи не буває легкою, але завжди є необхідною.

Битва під Крутами — це приклад мужності, який має залишатися в наших серцях. Ці юнаки віддали своє життя за ідею, за мрію про незалежну Україну. Сьогодні ми повинні пам’ятати про них, бо їхній подвиг є частиною нашої ідентичності та історії. Герої Крут довели, що незалежність України — це цінність, за яку варто боротися. Їхня самопожертва стала символом нескореності українського народу, який завжди прагнув до свободи.

Більше ви можете дізнатися із книги "Бій під Крутами", де висвітлені останні дослідження істориків про події тих років. 

Книга "Герої Крут і Полтавщина" повідомляє нам про вихідців із Полтавської області, які були студентами чи працювали на той час у Києві і взяли участь у цій легендарній битві. Інформація та копії документів, висвітлених у  книзі, взята із архівних даних. Тому книга дуже змістовна і цікаві для кожного читача. 

  Ці книги є в наявності у фонді бібліотеки. Тож всі бажаючі можуть познайомитися з ними ближче.