Бібліотечний калейдоскоп (до Всеукраїнського дня бібліотек 30 вересня)

                                                                 Там де процвітають бібліотеки, там мир і 

                                                                благодать, повага до людей і успішне вирішення всіх                                                                                               важливих проблем. Е.М. Ремарк

Давайте поговоримо про рідний серцю книжний храм.

Бо час прийшов вітати ювіляра нам нам.

В бібліотеку ми за всі роки душею проросли,

Адже багато років кожен день

Ми естафету мудрості несли  

 

      

    Тож розповім Вам, як в той час, коли лиш грамота прийшла до нас,

     Усі вбачали, що в читанні все ж більше сенсу, ніж в мовчанні.

     І де була лиш тільки книга, там всі ховалися від лиха,

     Лиш там збиралася громада, і дітвора вся була рада.

     Із книгою поманрувати, і щось цікаве тут пізнати.

     Тож попросити хочу я дорослих всіх - навчати дітлахів своїх

     Не тільки з телефоном та  комп'ютером все грати,

     А  ще частенько й книжку прочитати.

     Та і самим до книги пригорнутись і час знайти, щоби змогло це збутись.

Бо з книги все і почалося. З хати-читальні все велося:

Читали й слухали усі - чи то дорослі ви були, а чи малі.

А потім хату цю бібліотекою назвали бо давню казку пригадали, 

Що Котляревський написав (тут трішки я переробила

І вам сюди на суд явила), тож ось що він заповідав:

"Де книга в сімействі панує щодня, щасливі там люди

Благословенна сторона!"

І-і повелося з тих часів, що лише в нас, в бібліотечнім краї,

Ви можете зустріти тут мужів, які про нас з вами писали:

Тарас Шевченко й Українка, і Панас Мирний і Гребінка...

Славні все, відомі імена - ви знайдете тут їхні письмена...

    Та й нових, мудрих книг в бібліотеці є чимало.

    А  в них історії такі... ну дуже всім цікаві.

    Коли хто-небудь їх послуха, того від книги не відтягнеш і за вуха.

    Й на вигляд всі вони красиві, ну а герої завжди повні сили .

    Є ще газети і журнали, щоб ви їх теж з захопленням читали.

Тож я запрошую усих: і вже дорослих, і малих

В бібліотеку завітати, щоб ще багато чого знати...

    До Всеукраїнського дня бібліотек  Лютенськобудищанська книгозбірня пропонує своїм користувачам виставку-запрошення "У світ бібліотек запрошую вас, щоб мудрості і знань було про запас". Обіцяю, буде цікаво...

 

             

Як навчитися програмуванню (онлайн-інформація із циклу "Найпопулярніші професії сьогодні")

     

Із чого почати? Це питання ставлять усі ті, хто хоче навчитися програмуванню. Почни з себе - радить фахівець на сторінках газети "Твій найкращий друг ЗАДАВАКА". Потрібно чітко уявити, що є твоєю метою: це важливо. Якщо ти вчишся програмуванню "для себе" , задля хобі, це одна справа, а зовсім інша, коли ти хочеш зробити це своєю професією.                                                               Щойно визначиш мету, головне завдання - не відступати. Чи досить витратити 30 хв., щоб оволодіти грою на гітарі? Ні. Так само й вивчити мову програмування за короткий час не вийде. Знайомся з різними напрямками, не бійся вивчати щось нове. Існує стереотип, що програмування  - процес, позбавлений творчості. Це - велика помилка: код перестав бути лише набором математичних операторів і став гнучким, простим і елегантним. Це не тільки технічна діяльність: це тепер ще й творчість, але така, що не потребує "дару згори". Чим більше тренуєшся, тим краще виходить. 

    Основне джерело для новачка у будь-якій сфері - книги. звичайно можна запитати у знайомих програмістів, "що це" і "як це", та не всі мають таких друзів. Тому доведеться полюбити читати. Фахівець з програмування Микола Червоний радить декілька книжок, які стануть у нагоді незалежно від того, який напрямок ти обереш.

  «Досконалий код» Стіва Макконнелла Більше 10 років перше видання цієї книги вважалося одним з кращих практичних керівництв з програмування. Зараз ця книга повністю оновлена з урахуванням сучасних тенденцій і технологій і доповнена сотнями нових прикладів, що ілюструють мистецтво і науку програмування. Спираючись на академічні дослідження, з одного боку, і практичний досвід комерційних розробок З - з іншого, автор синтезував з найефективніших методик і найбільш ефективних принципів ясне прагматичне керівництво. Який би не був ваш професійний рівень, з якими б засобами розробками ви не працювали, яка б не була складність вашого проекту, у цій книзі ви знайдете потрібну інформацію, вона змусить вас думати і допоможе створити досконалий код. Викладені в книзі методики і стратегії допоможуть вам: проектувати з мінімальною складністю і максимальною продуктивністю; отримувати вигоду з групової розробки; застосовувати методики захисного програмування, що дозволяють уникнути помилок; удосконалювати свій код; застосовувати методики конструювання, найбільш підходящі для вашого проекту; швидко і ефективно виробляти налагодження; своєчасно і швидко виявляти критичні проблеми проекту; забезпечувати якість на всіх стадіях проекту.

   «Мистецтво програмування» Дональта Кнута(англ. The Art of Computer Programming (TAOCP)) — фундаментальна монографія відомого американського фахівця в галузі комп'ютерних наук та математикa Дональда Кнута, присвячена розгляду та аналізу найважливіших алгоритмів, що застосовуються в інформатиці. 1999 року книгу було визнано однією з дванадцяти найкращих фізико-математичних монографій століття. Дональд Ервін Кнут — інформатик, ідеолог програмування та почесний професор Стенфордського університету. Автор фундаментальної праці «Мистецтво програмування»; вважається одним з батьків аналізу складності алгоритмів.

   Перебуваючи на  краї програмування, книга "Програміст-прагматик. Шлях від підмайстри до майстра" Ендрю Ганта й Девіда Томаса абстрагується від всезростаючої спеціалізації і технічних тонкощів розробки програм на сучасному рівні, щоб дослідити суть процесу - вимоги до працездатною і підтримуваної програмі, що приводить користувачів в захват. Книга охоплює різні теми - від особистої відповідальності і кар'єрного зростання до архітектурних методик, які надають програмами гнучкість і простоту адаптації і повторному використанні. Прочитавши цю книгу, ви навчитеся: Боротися з недоліками програмного забезпечення; Уникати пасток, пов'язаних з дублюванням знання; Створювати гнучкі, динамічні й адаптуються програми; Уникати програмування в розрахунку на збіг; Захищати вашу програму за допомогою контрактів, заяв і винятків; Збирати реальні вимоги; Здійснювати безжалісне і ефективне тестування; Приводити в захват ваших користувачів; Формувати команди з програмістів-прагматиків і з допомогою автоматизації робити ваші розробки більш точними.

 

 

  Наступна порада майбутнім програмістам стосується вивчення англійської мови. Адже саме цією мовою написано багато корисних книжок. Тим більше, що переклади цих книг не завжди якісні, тому краще читати оригінал.

    Далі - практика. Завдяки щоденним заняттям з написання коду ти швидше матимеш результат.  Автор статті "Я хочу навчитися програмувати..." Микола Червоний пронує розглянути найтиповіші помилки, які роблять новачки у програмуванні: створення велосипеда (краще знайти хороший приклад, розібрати його і перейти до інших завдань, а не фантазувати і придумувати щось нове), забагато запитань (перш ніж питати, спробувати самостійно знайти відповідь на своє питання), потворний код (не зациклюйся на теорії, переходь до практики).

     Отже чим раніше ти дотримуватимешся загальних правил оформлення, тим легше буде в майбутньому. Повір, старання неодмінно дадуть плоди. Спочатку все здається незрозумілим і цілком безглуздим, але зрештою  в тебе все вийде. Лише уяви: будь-яку свою ідею ти можеш реалізувати самостійно.                                                                                                                                Завітавши до бібліотеки, ти зможеш підібрати для себе книги з комп'ютерної грамотності, докладніше ознайомитися з порадами досвіченого програміста, скористатися ноутбуком та інтернетом. Бажаю удачі!

    

З Днем військової розвідки України (7 вересня)

Події, особливо останнього століття, показали як важлива і ефективна воєнна та військова розвідка. Її відомство зовсім не афішує себе. Про її подвиги ми зазвичай дізнаємося набагато пізніше, ніж вони мають місце бути. Здебільшого це відбувається на підставі відкритих документів, які стають доступні нашому суспільству по закінченню строків давності грифу «цілком таємно» і свідчать про безпрецедентні подвиги наших військових розвідників, для яких їхня діяльність не виходить за рамки звичайних відпрацьованих ситуацій.

У сферу інтересів військових розвідників переважно потрапляють дані, пов’язані з чинним або вірогідним супротивником, які дозволяють визначити його військові ресурси, бойові можливості та вразливості, встановити передбачуваний театр військових дій. Вони часто піддають своє життя відвертою небезпеці і разом з тим від успіху їх діяльності залежить дуже багато.

1-го червня 2007-го року глава Міністерства оборони незалежної України підписав Наказ № 302. Цим наказом було встановлено офіційне професійне свято військових розвідників України, який визначено щорічно відзначати 7-го вересня. Ця дата була обрана не випадково, саме в цей день, в 1992-му році вийшов Указ Президента України, який відкрив нову сторінку в історії оборонного відомства суверенної держави. Назва цього Указу звучить так: Указ «Про Управління військової стратегічної розвідкі Міністерства оборони України». Даним документом розпочато найсучаснішу історію української військової розвідки. 

Робота військового розвідника це глибокі знання, відмінна підготовка і безцінний досвід ведення розвідувальної діяльності. У більшості розвинених країн діє свої подібні відомства. У багатьох випадках вони дозволяють зберігати актуальний баланс, без якого в сучасному суспільстві та сучасній політиці дуже важко досягти миру і злагоди.

Завітавши в бібліотеку найближчим часом, ви можете ознайомитися з дуже цікавою та пізнавальною книгою Олександра Скрипника "Український слід у розвідці". 

Герої даної художньо-документальної книги нарисів - люди незвичайної долі і професії. Вони - розвідники. А ще усіх їх об'єднує місце народження - Україна. Камергер польського короля, генерал французької армії, рятівники Відня від турецької облоги і Кракова від цілковитого зруйнування гітлерівськими військами, прототипи головних персонажів у кінофільмах "Щит і меч", "Майор Вихор", художник зі світовим ім'ям та інші дійові особи книги - всі вони врізні часи виконували важливі розвідувальні завдання за кордоном і залишили вагомий слід у розвідці. Це зокрема розвідники: Святогоров, М'якушка, Хілька, Кудрю, Марія Фортус, Бейма та інші.

    Автор книги - журналіст, прес-секретар Голови Служби зовнішньої розвідки України. З деякими героями розповідей був знайомий особисто. Інші нариси писав на підставі спогадів ветеранів розвідки, архівних матеріалів та окремих маловідомих джерел. 

  Книга "Український слід у розвідці" вийшла у київському видавництві "Ярославів Вал" у 2009 році. Перу Олександра Скрипника належить і пригодницька повість "За золотом Нестора Махна" ("Ярославів Вал"-2001)

 ОЛЕКСАНДР СКРИПНИК

дослідник історії спецслужб

   

 Бібліотека вітає всії, хто причетний до військової розвідки з їх професійним святом.