... Не звільняється пам'ять,. відлунює знову роками.
Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки-твердині не храми -
Скам'янілий чорнозем - потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далин, аж немов х кам'яної гори.
Надійшли. Придивляюсь: Вкраїна ХХ століття.
І не рік, а криваве клеймо: " Тридцять три"
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
І це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти -
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати, Що прагнув волі і в борні стояв,
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв. Вмирали сім'ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела... Мільйони більшовицький кат згубив.
Вечір пам'яті "Лиха коса голодомору", приурочений 90-й річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу, а також голодоморів 1921-1922 та 1946-1947 років в Україні, проведено бібліотекою з юнацтвом в Лютенськобудищанській гімназії.
"...Маленька свічко сльозися теплом і молись, за плач убієнних, за крики живих покаянні!"
Основні меседжі цього заходу:
У 1932-1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні прямий спадкоємець сталіністів - рашистський режим сучасної московії також прагне вчинити геноцид на українській землі. Метою злочину у ХХ столітті було знищення українського народу як нації. Через 90 років після найстрашнішого з голодоморів геноциду, росіяни знову застосовують проти українців нелюдські методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову, а відтак знищити українську націю.
Сталін у ХХ столітті, а путін у ХХІ столітті зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення Українського народу не принесли та й не могли принести бажаного для них результату.
У нинішніх умовах пам'ять про Голодомор є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору. Головне завдання полягає в тому, щоб згуртовано усім суспільством разом з Силами оборони протистояти московському геноциду, захистити власну державу і забезпечити перемогу.
Тому гаслом цьогорічного вшанування пам'яті жертв голодоморів є вислів: "ПАМ'ЯТАЄМО. ЄДНАЄМОСЯ. ПЕРЕМАГАЄМО".
Саме ці питання обговорювалися під час бібліотечного заходу. Гімназисти зачитували розширену хронологію подій 1932-1933 років. Переглянули уривок із документальної епопеї "Хлібна гільйотина" - про причини голоду в Україні, оглянули книжкову виставку "Страта голодом", прослухали пісню "Свіча" у виконанні Оксани Білозір, запалили свічу та вшанували хвилиною мовчання загиблих від голоду.
"Життя людське - найсокровенніший дар Божий і кожне - найдорожче за всі цінності земні і небесні, і кожне має зберегтися в пам'яті поколінь і нинішніх, і прийдешніх, бо ми - люди".
Тож "Пам'ятаємо. Єднаємося. Перемагаємо".
У зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів та 90-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу, закликаю всіх небайдужих о 16.00 (традиційно в останню суботу листопада) 25 листопада 2023 року приєднатися до всеукраїнської хвилини мовчання та взяти участь у акції "Запали свічку", запаливши свічу та встановивши її біля пам'ятника жертвам голодомору чи на підвіконні у власній оселі.
Немає коментарів:
Дописати коментар