Лариса Письменна запрошує у світ своїх казок

 

Лари́са Миха́йлівна Письме́нна  — українська письменниця, автор дитячих казок, оповідань.

Лариса Письменна, яка народилася 110 років тому, спочатку навіть не збиралася бути письменницею. Це сталося випадково. Вона працювала вихователем у дитячому садочку і, щоб діти не нудьгували вигадувала для своїх вихованців казкові історії. Герої її казок звичайні діти, але пригоди, які трапляються з ними – казкові і, навіть, фантастичні. Іноді не можна зрозуміти де правда, а де вигадка. Маленьким слухачам ці історії дуже подобалися! Вони просили ще й ще, і вихователька вигадувала все нові казки…
Це було дуже давно, ще в минулому столітті! В цьому році 11-го лютого Ларисі Письменній виповнилося б 110 років!
Книги ці читали й любили діти у минулому столітті, можливо їх читали бабусі і дідусі, мами і тата наших маленьких читачів. Твори письменниці перекладалися естонською, литовською, німецькою, російською, грузинською, румунською мовами.
Бібліотекарі Національної бібліотеки України для дітей вирішили нагадати про ці дитячі книжки читачам сьогоднішнім:

"Богатир жовте око"

"Голубий олень": казки "

"Золотогривий": оповідання

"Неспокійні друзі" : оповідання 

"Скарб Вовчої криниці" : оповід. та повісті 

"Чап-Чалап" : повість-казка

 Повісті-казки «Там, де живе Синя Ластівка» (1986).

 «Злочин Надії Поліщук». «Живі зустрічають світанок»

 "Збірка вибраних творів" (1984);

 Однотомник казок, повістей, оповідань «Тисяча вікон і один журавель» (1984);

«Ненаписаний портрет» (1979), «Не за синіми морями» (1980), «Ліна» (1983);

 Роман «Батько» (1978)

Лариса Михайлівна Письменна народилася 11 лютого 1914 року в сім'ї сільського фельдшера і вчительки в селі Чоповичі (тепер Малинського району Житомирської області). Батьки з раннього дитинства прищеплювали дівчинці любов до літератури.

Під час навчання у Білоцерківському фінансовому технікумі вона надіслала до Харківського журналу «Трактор» свій перший вірш, який був надрукований.

Після невдалої спроби навчатися в інституті народної освіти, вступила на навчання в Київський лісовий інститут, працювала на посаді завідувачки редакції літератури у видавництві «Веселка». Після Другої світової війни працювала в Кемерівській області завідувачкою дитсадка.

З 1956 року Лариса Письменна — член спілки письменників СРСР.

У 1964 році за збірку «Тисяча вікон і один журавель» письменниця нагороджена премією Лесі Українки. Також була нагороджена орденом «Знак Пошани», почесною грамотою Президії Верховної ради УРСР.

Померла Л.Письменна 27 лютого 1992 року.

 Прізвище письменниці «Письменна» -  це не псевдонім і не надумане ім'я - так вирішила доля, яка напророкувала жінці стати письменницею. Першими слухачами її фантастично добрих казок та оповідок були вихованці дитячого садочка, в якому працювала письменниця.  Лариса Письменна  все життя з задоволенням писала  для найвимогливішого  читача - малечі, іі твори і сьогодні читають і люблять діти.

  Творчість Л.М.Письменної – це  чарівні і цікаві розповіді про Золотого Богатиря, і про Синю Ластівку і про Блакитного  Оленя. Сюжети творів світлі, непідкупні і чесні.  В чому таємниця її творчості? Хто знає?  Мабуть в тому, що автор по-справжньому любила своїх читачів, а вони відповідали їй взаємністю і з захопленням читали все, що виходило з-під пера улюбленої виховательки.

 Твори Лариси Письменної - це вхід у країну мрій і казок, захоплюючих мандрівок по рідній землі, зустрічі з цікавими людьми, глибше пізнання світу природи.