Цей день ми не забудемо ніколи

  24 лютого виповнюється два роки від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації  в УКРАЇНУ.

  24 лютого 2022 року розділило життя багатьох українців на "до і "після". У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну здавалося, що ворог лізе з усіх щілин та протистояти "другій армії світу" просто неможливо. Але українським захисникам не тільки  вдалося відбити атаки ворога, а й відвоювати більшу частину захоплених ним територій. 

   В бібліотеці організовано виставку-трагедію "Цей день ми не забудемо ніколи". Виставка розповідає про те як все починалося..., а ще тут ви можете знайти поетичні рядки, написані в перші дні  війни - такі як вірші:

 Юлії Базі

РАНОК 24-ГО...

У всіх інших країн зараз квітень, 
А в нас — ранок 24-го. 
Десь радіють усміхнені діти,
А у нас півжиття вже стертого.

Десь чути, як пахне квітами,
Десь плани і цілі поставлені. 
Хтось радіє, бо може радіти,
Ми ж не можемо — душі розчавлені.

У когось весна, щастям сповнена,
Хтось чекає кохання відвертого. 
В нас зима ще… Весна знекровлена. 
У нас ранок 24-го…

Наталії Карпенко

ВІЙНА...​​

 Війна! Порожні вулиці, сирени, укриття,

Вдягає ляльку поспіхом розгублене дитя. 

Вломились «визволителі» злодюгами у дім.
Поборемо, здолаємо!  Дамо вогню усім! 

Ніколи не пробачимо загарбницьку орду
За долі покалічені, за сльози і біду.
Війна. Летять над згарищем лелеки й журавлі,
І вперто лізе паросток зелений з-під землі.

 Тетяни Аколішнової

БОЖЕ, ЗБЕРЕЖИ УКРАЇНУ!

"Україно наша, Україно-мати,
За що ж тебе, милая, прийшов ґвалтувати
Отой ворог з Московити, оті недолюдки?
За що принесли стільки горя й смутку?

Дітей наших убивають без жалю і болю,
Які встали боронити нашу честь і волю.
Проклинають у всім світі придурка і ката,
Який змусив росіян до рук зброю взяти..."

Їм у голову втілющив казки про нацистів,
З народу власного зкроїв неофашистів!
Схаменіться, схаменіться! Що ж ви наробили?
Немовляток з мамами ви, скоти, убили...

Потрощили вщент міста рідні й села...
Лине пісня над ними сумна-невесела.
Плачуть наші долини, і поля, і кручі,
Стогне матінка-земля, її ворог мучить.

І кривамими слізьми вода в ріки лине...
Боже, рідний, збережи нашу Україну!
Богородиця, зглянися, накрий омофором, 
Щоб ворожий супростат не вбив людей мором!

Щоб отрута не лилась в наші серця й душі,
Щоб захищені були з моря ми і з суші! 
Перемогу наближайте як можна скоріше,
Всі гармати щоб замовкли й панувала тиша!

Соловейко хай співає і радіють діти,
Що подолані назавжди кляті московити!