Федір Тютюнник і його співуче джерело ( онлайн-портрет до 95-річчя від дня народження письменника-земляка Ф.Г. Тютюнника )

 

 

      Федір Григорович Тютюнник народився 4 березня 1929 року в с. Шилівка Зіньківського району. Двоюрідний небіж Григорія й Григора Тютюнників. Закінчивши Шилівська семирічку, пішов навчатися у Зіньківську середню школу №1, після школи відразу вступив до Київського, а потім перевівся до Харківського політехнічного інституту, який закінчив у 1954 році. Попри технічну спеціальність (інженер із хімічного устаткування), завжди відчував потяг до художнього слова.

Літературну творчість розпочав із участі у Всесоюзному конкурсі на найкращий сценарій художнього фільму. У 1964 році дебютував з новелою «Кура» на сторінках газети «Літературна Україна». Пізніше публікувався у журналах «Дніпро», «Вітчизна», «Ранок», «Прапор». Першу збірку «Співуче джерело» (1967) видав під псевдо Федір Лісовий. Широке визнання здобув після появи таких творів як «Зелений легіт» (1969) та «На бистрині» (1978). Видана у 1973 році збірка «Осінь пахне криницею», присвячена Григорію Тютюннику, була схвально прийнята як критиками, так і читачами.

Основні мотиви і характерні риси творчості Федора Тютюнника — любов до рідного краю, тривога за долю села, тісне поєднання реального і повсякденного з легендарним. Особливе ставлення у письменника до зображення природи — вона змальовується лірично-трепетно. Образи сучасників-земляків у Федора Тютюнника колоритні, горді, сильні, з усталеними звичками і твердими переконаннями. Творам притаманний народний іскрометний, тонкий і щирий гумор.

Мав міцний талант прозаїка-оповідача, дуже точного в деталях спостерігача сільського життя, а надто – був гарним стилістом і пейзажистом. 

Працював у редакції Зіньківської районної газети (1989—1991). Організатор і керівник літературної студії при редакції, що прибрала собі назву однієї з його книг — «Співуче джерело».

 

Член Спілки письменників УРСР з 1968 року. Лауреат обласної  премії ім. П. Артеменка (1976).

Часто друкувався із новелами і короткими нарисами у районній, обласній і республіканській пресі.

У 1976 році Федір Григорович став лауреатом обласної премії П. Артеменка за збірку повістей та оповідань "Осінь пахне криницею". Член Спілки письменників України з 1968 року.

  В збірці "Калинове гроно: Антологія прози і драматургіїї полтавських літераторів ХХ століття", - (Том 2, Книга друга) вміщено коротку біографію Федора Тютюнника  та його твори: оповідка "Дезертир" та оповідання "Топтана хата".

 Ще одна грань творчості Федора Тютюнника — краєзнавство. Був членом редакційної групи з написання історії Зіньківщини. Його рукопис про рідне село було покладено у основу надрукованого уже після смерті письменника літопису Шилівки. 

ФедірГригорович Тютюнник був членом редакційної групи по написанню історії Зіньківщини. 
Полтавської області".

Став автором короткого довідника-путівника "Зіньківський район ПолтавськоїА ще у нього був задум написати історію роду Тютюнників. Не судилося, на жаль, завершити свій задум. Якраз у день 74-річчя трагічно обірвалося його життя під колесами авто на вулиці рідного села.

Книги Федора Григоровича відтворюють життя у всіх його гранях.