До Дня футболу в Ураїні

    29 квітня в Україні відзначають день футболу. Історія українського футболу розпочалася у 1992 році. Саме тоді, 29 квітня, національна збірна провела свій перший матч. Щоправда дебютна гра зі збірною Угорщини закінчилася поразкою, проте, саме відтоді про українських футболістів заговорили вперше.
     Це свято нагадує історію й той шлях, який пройшов український футбол за період свого існування.
     Футбол - найулюбленіша гра  підлітків і дорослих вже багато років. Це я говорю тому, що в нашому селі ще в 70-ті роки минулого століття була створена футбольна команда "Краяни", яка діє і сьогодні і, навіть назву не змінила.
     В 2002 році вперше в своїй історії футбольна команда села  стала чемпіоном Зіньківського району. А в 2003 році представляла Зіньківщину у чемпіонаті Полтавської області серед сільських команд. Команда зайняла І місце в групі і вийшла у фінал, який відбувся у м. Пирятині. У півфіналі команда "Краяни" перемогла з рахунком 1:0 команду м. Кременчука, а у фіналі за І місце поступилася команді господарів з рахунком 2:4. Наші футболісти були нагороджені  медалями, грамотами та комплектом футбольної форми.
   Значних досягнень здобула команда "Краяни" з приходом на посаду голови села Білика М,І,
Наприклад в 2012 році футбольна команда села представляла наш район як чемпіон Зіньківського району в "Керамічному кубкові". В боротьбі за цю цінну нагороду команда виходить у фінал і у грі з ФК "Шишаки" перемагають з рахунком 1:0 і отримують прекрасний кубок, створений опішнянськими умільцями, та грошову винагороду. Мабуть це був найбільший успіх  за весь час існування Лютенськобудищанського футболу.
    В зимовий період дві команди нашого села "Краяни" і "Юніор"представляють село в чемпіонаті Зіньківського району з міні-футболу.
    З святом Вас, шановні футболісти та любителі футболу, значних досягнень у вашій нелегкій справі.

 Ветерани та футболісти команди "Краяни"

Небезпека під назвою коронавірус

     Про ситуацію з коронавірусом чуємо з новин, читаємо в інтернет-виданнях. а ще інформацію на цю тематику пропонують періодичні видання, зокрема "Нова година", "Доброго здоров'я" , які надходять до бібліотеки. Пропоную Вам підбірку статей з цих газет.

Безпека дітей в Інтернеті

    Інтернет - благо чи зло для дитини. Мережа - це чимало плюсів і безліч небезпек На жаль діти не вміють самостійно  дозовано і правильно використовувати інтернет-ресурси для розвитку і навчання, а споживають лише розважальний контент, грають в ігри, спілкуються в соціальних мережах. Що робити батькам?
   Підбірка статей з періодичного видання "Доброго здоров'я", в яких фахівці дають поради батькам на цю тему, допоможуть в деякій мірі контролювати дії ваших дітей при роботі з комп'ютером та  допомагати їм у вирішенні тих чи інших питань.

Готуємося до Великодня

  До Світлого Христового Воскресіння готуємося заздалегідь. Нам на допомогу приходять різні джерела інформації. В бібліотеку надходять перідичні видання, зокрема газети: "Абетка господині", "Нова година" та ін.,  а також є література народознавчого характеру, зокрема "Куди веде Чумацький шлях" та "Святі і свята України". Тож скористайтеся порадами, які вони вам пропонують, щоб гарно і мудро зустріти це величне свято.
     А книга Наталії Матвєєвої та Андрія Голобородька "Святі і свята України" про передсвяткові і святкові дні Великодня розповідає:
     Останній тиждень перед Великоднем називають страсна седмиця, страсний тиждень або ще Великим. Піст в ці дні посилюється. Кожен день цього тижня також одержав назву Великого і відповідає євангельській історії Ісуса Христа, починаючи з його входу до Єрусалима, й закінчуючи його розп'яттям та мученицькою смертю на хресті.
      У Великий понеділок приводиться чудо засохлої смоковниці, про яке розповідається у Євангелії від Матфея та Марка. Ця історія доводить, що віра має величезну силу і здатна творити чудеса.
      У Великий вівторок під час богослужіння читаються останні бесіди Ісуса Хреста з учнями та його останні притчі.
      У Велику середу увага привертається до "блудниці, що рокаялася". Під час служби підкреслюється різниця між врятованою грішною жінкою та Іудою, обраним апостолом, що загинув: перша віддає своє багатство Христу та цілує його ноги, інший за гроші зраджує  Христа поцілунком.
     У Великий четвер згадується "Таємна вечеря", яку здійснив напередодні свого розіп'яття Ісус Христос зі своїми учнями в ознаменування заповіданої пророком Мойсеєм Пасхи. З цією подією пов'язане установлення таїнства  причастя. В Євангелії від Іоанна розповідається, як під час Вечері сам Господь здійснив обряд "омовіння ніг" своїм учням. Сенс обряду та поданого апостолам уроку в тому, що кожна людина, не думаючи про свою перевагу над іншими, про чин та звання, повинна бути готовою служити іншим людям, і тільки в цьому полягає величезна любов та справжнє призначення людини.
    Великий четвер вважається найважливішим днем страсного тижня, його ще називають Чистим, Світлим, Страсним або Живним. Одним з головних обрядів цього дня було очищення водою: вмивання та обливання.
    У Велику п'ятницю працювати - це великий гріх особливо не можна рубати дрова або що-небудь робити сокирою. У цей день можна робити тільки дві справи: пекти паски та садити капусту.
    В церкві в цей день здійснювався обряд виносу плащаниці з вівтаря десь о 14.00. До цього часу не можна було нічого їсти.
    У Страсну суботу робили крашанки. За повір'ям, крашанки зроблені у цю суботу довго не псуються, а зберігаються протягом усіх пасхальних свят. Ще задовго до християнства яйце було символом воскресіння, відродження життя, символом сонця, синонімом джерела життя у всесвіті.
     Свята Пасха; Воскресення Господа Ісуса Христа; Великдень.
Слово Пасха походить від давньоєврейського "песах" - "переходити", "проходження". Святкування християнської Пасхи пов'язане з євангельськими подіями про те, як дві жінки-мироносиці, прийшовши до гробу, де був похований Ісус Христос, побачили, що він був порожнім. Господь, що воскрес, з'явився на зворотньому шляху жінкам. Він з'являвся також на протязі 40 днів своїм учням,продовжуючи навчати їх таємницям Божого Царства.
    В день Пасхи - Великдень, в церкві відбувається святкове богослужіння. Після служби священник освячує яйця, паски, сіль, ковбасу, хрін та іншу їжу, яку приносять цього дня до церкви.
    Але на Великдень цього року, який ми будемо святкувати в умовах карантину, не відвідуючи церкву, є порада: скласти все, що потрібно в пасхальний кошик та поставити його увечері під образами, сказавши слова "Ніч прийде - Господь все освятить" , а вранці починати споживати вже освячену страву.
   Бажаю Вам, шановні користувачі, гарно провести пасхальні свята. Бережіть себе і збережете своїх ближніх і нехай збереже Вас Господь.

   

 

Кращий спортсмен України

                                                Шановні користувачі!
                           До вашої уваги спортивна сторінка бібліотеки!
   
       Кращий спортсмен України в березні - Верняєв (за матеріалами газети "Голос України за 2 квітня 2020 року")
       Титулований український гімнаст Олег Верняєв (на знімку ліворуч) виграв  "срібло" на етапі Кубка світу з багатоборства, який відбувся в Мілуокі, США. Цей турнір  був першим  з чотирьох у серії, де для збірної можна було здобути додаткову ліцензію на Олімпійські ігри.
       Тренер Верняєва Геннадій Сартинський (на знімку праворуч), відповідно став кращим тренером березня.
      Олег Верняєв - олімпійський і чемпіон світу, шестиразовий переможець чемпіонатів Європи (двічі в багатоборстві) і триразовий лауреат Європейських ігор, учасник двох Олімпіад. На Іграх - 2016 у Ріо-де-Жанейро він виграв золоту і срібну медалі.
   Для Верняєва ця нагорода НОК стала дванадцятою в кар'єрі. Отже гімнаст зрівнявся за цим показником із шаблісткою, олімпійською і багаторазовою чемпіонкою світу Ольгою Харлан.

Всесвітній день здоров'я - 2020

       "На підтримку медсестер та акушерок" - під таким гаслом проходить цьогорічний Всесвітній день здоров'я, який святкується щорічно 7 квітня починаючи з середини минулого століття. Саме цього дня 1948 року була створена Всесвітня організація охорони здоров'я, відома нам під абвеатурою "ВООЗ" та прийняття її Статуту на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я. Тут і виникла ідея проводити це міжнародне свято.
     Медсестри та акушерки складають більше половини кадрового ресурсу системи охорони здоров'я. Вони надають якнайширший спектр послуг - від зміцнення здоров'я і профілактики хвороб до лікування, реабілітації та поліативної допомоги.
     У 2020 році, оголошеному Міжнародним роком працівників сестринських і акушерських служб, Всесвітній день  здоров'я присвячений тій життєво важливій ролі, яку медпрацівники відіграють протягом всього людського життя - від народження й до смерті. Мета кампанії - стимулювати активні дії та залучити інвестиції  для підсилення сестринських та акушерських кадрів.
    Тож бережіть себе, адже здоров'я може мати дорогу ціну.                                                                     А сьогодні я дякую сама і закликаю всіх подякувати медсестрам, які нас лікують, та акушеркам, які допомагають нам з'являтися на світ, за їх віддану працю. Давайте побажаємо, щоб гідно оцінили їх роль у нададанні медичної та соціальної допомоги державні структури України, підвищили значимість професій медсестри та акушерки в очах працівників системи охорони здоров'я, щоб було мобілізовано суспільну підтримку і стимульовано інвестиції в сестринську та акушерську справу.
    У Всесвітній день здоров'я я бажаю всім його надійного зберігання.
     Хворим - якнайшвидшого одужання.
     Медикам - хорошої матеріальної бази завжди.
    Всі нам - бути здоровими, бо як кажуть багатовікові спостереження: "Буде здоров'я - решта все додасться"; бути життєрадісними, бо сміх також лікує; і щоб кожного з нас оминула та страшна загроза сьогодення під назвою коронавірус.
      Будьте здорові! 
  А щоб мати гарне здоров'я потрібно берегти його, а щоб берегти - потрібно багато знати і про анатомію людини, і про профілактику хвороб, і як їх лікувати. В цьому  (в деякій мірі) вам допоможуть поради фахівців на сторінках періодичних видань та книг, інформаційні джерела Інтернету. Все це є в бібліотеці. Тож відвідайте її, звісно після карантину, та ознайомтесь з цікавою та корисною інформацією. 







   

Казки Андерсена - феєричний подарунок дітям на всі віки

       Особливістю 2-го квітня є те, що саме цього дня народився улюблений казкар і дорослих, і дітей  всіх часів і народів Ганс Крістіан Андерсен. Цього року він ювіляр і ювіляр солідний -  від дня його появи на світ виповнюється 215 років.
    Нині ж на цю дату перепадає святкування Міжнародного дня дитячої книги, а водночас і церемонія вручення Премії імені Г.К.Андерсена. А сталося все завдяки одній чарівній леді, яка своє захоплення казками втілила в професійну діяльність.
   1956 року з ініціативи німкені Елли Лепман ЮНЕСКО оголосило Міжнародним днем дитячої книги 2 квітня. Саме ця енергійна поборниця прав дитячої літератури стала організатором Міжнародної ради (IBBY), що об'єднує письменників, художників, літературознавців, бібліотекарів понад 60 країн світу, заразом виступаючи головним організаційним комітетом у справі вручення Міжнародної премії імені Г.К. Андерсена, яку присуджують найкращим авторам книг для малечі раз на два роки. Починаючи з 1966 року премією нагороджуються також і найкращі художники-ілюстратори дитячої книги.
   Серед почесного списку переможців є і наші співвітчизники. Першим переможцем став Богдан Чалий за фантастичні пригоди свого чарівного Барвінка з поеми-казки "Барвінок та весна". Другим українцем, який потрапив до заповітного списку,

  в 1979 році став Всеволод Нестайко за його вікопомний пригодницький роман "Торреодори з Васюківки".
   Але не все так яскраво було в житті  та творчості самого казкаря. Пропоную 10 фактів з життя Г.К Андерсена, в які важко повірити.
      1. Андерсена з дитинства приваблювала творчість але в школі вчився він не дуже і до кінця життя писав з помилками.
      2. Дружба з принцем Фрітцом.
  В Данії існує легенда про королівське походження Андерсена. А все через те, що з дитинства він, як сам писав в своїй автобіографії, дружив з принцем Фрітцом, який став королем Фредеріком  VІІ. Але цей, як виявляється, друг був уявним, так як Крістіан ніколи не дружив з вуличними хлопчаками, він фантазував.
     3. Хвороби і страхи.
  Все життя його було наповнене страхами і фобіями: він боявся пограбувань, отрути, собак, втрати паспорта, згоріти у вогні, тому завжди носив із собою мотузку, щоб врятуватися.
  Він все життя мучився від зубного болю, і вірив, що від кількості зубів у роті залежить його плодючість як автора.
     4. Жінки письменника.
  З вище сказаного видно, що Андерсен не міг користуватися успіхом у жінок, але прагнув до цього. Своїй подрузі Дженні Лінд він присвячував вірші, писав казки, але вона не сприймала його серйозно і вийшла заміж за іншого. Тому письменник залишився самотнім і, як кажуть, на старість часто відвідував публічні будинки, щоб лише розмовляти з жінками.
    5. Найперша казка Г.К.Андерсена.
  Зовсім недавно в Данії знайдено рукопис казки "Сальна свіча". Фахівці стверджують, що вона дійсно належить Андерсену, але написав він її ще в шкільні роки.
   6. Переклад казок урізали.
   Так, як і твори інших зарубіжних авторів, казки Андерсена при радянській владі друкували в скороченому варіанті. Не допускалося перекладу фраз, які мали релігійний підтекст, що в його творах було присутнім.
   7. Автограф Пушкіна.
  Андерсен, захоплюючись творчістю Пушкіна, дуже просив добути для нього автограф поета, який і був йому доставлений. Він дуже бережно до нього ставився, так,  що він зберігся до наших днів і знаходиться в колекції Датської Королівської бібліотеки.
  8. Андерсенград.
   В 1980 році недалеко від СанктПетербурга, в м. Сосновий Бір відкрили ігровий комплекс - містечко з назвою Андерсенград. Відкриття його було приурочено 175-річчю від дня народження Андерсена. Тут встановлено  пам'ятник Русалоньку, а в 2010 році - олов'яних солдатиків.
  9. День дитячої книги (2 квітня)(Див. вище)
  10. Одинокий пам'ятник.
 Пам'ятник Андарсену встановили ще за його життя, він сам затвердив проект архітектора Огюста Сабьо, спочатку збунтувавшись проти першої версії. Тут він сидів у кріслі, а навколо нього багато дітей. На це він сказав архітектору, що в "такому оточенні не зміг би вимовити і слова". Тож тепер він сидить в кріслі з книгою в руці і самотній. 








   

Остання загадка Гоголя

     "Остання загадка Гоголя" - так називається книга Миколи Босака. Ця книга є до певної міри літературною містифікацією. Бо містичним і загадковим досі лишається й сам  Микола Васильович Гоголь, день народження якого ми щорічно відзначаємо 1 квітня (1809-1852).
   Хочу запропонувати, Вам, шановні. поговорити про, відомого на весь світ, українця, нашого земляка, українського та російського письменника Миколу Гоголя. Але поговорити не про його досягнення в літературі, а як про звичайну людину, якій властиві і кохання, і біль, і самотність, і жага до щасливого життя.
   Таїною оповиті його з'ява на світ, причина самотності, дар провидця.
Гоголь забрав із собою таємницю - чи була в нього та єдина жінка, з якою він мріяв поєднати долю і якій звіряв найпотаємніші думки. Аналізуючи його епістолярію до Марії Балабіної, Олександри Смірнової-Россет, Анни Вієльгорської, автор вищезгаданої книги схильний вважати, що була.
    Тож ця книга скомпонована з уривків реальних листів Миколи Гоголя до різних людей, як до тієї уявної. Якщо чогось бракувало для розкриття образу письменника і його тодішнього стану, - він послуговувався переказами й міфами, які знають поодинокі його земляки.
    Думки, почуття, переконання одного з помітних діячів світової культури актуальні і понині. Прочитати їх, відкрити невідоме досі з його біографії, задуматися - то чудова нагода згадати автора невмирущих творів: "Тарас Бульба" (185 років цій книзі виповнюється в цьому році), "Вечори на хуторі біля Диканьки", відомий і старому і малому з раннього дитинства вже багато років, "Мертві душі", "Ніс" та ін.
   Дружні стосунки з 1831 року і до останніх днів були у Миколи Гоголя з Олександрою Смірновою-Россет. Вона була фрейліною імператриці. Красива і розумна, вона була своєю в колі Пушкіна, Жуковського та інших діячів культури того часу. ЇЇ портрет розміщений в цій книзі.
     Листи письменника до своїх друзів вміщують багато роздумів, печалі, страждань,. Ось останній лист, частинка, яка від нього залишилася після руйнування часом: "...Люди часто моляться про благо, добро, здоров'я для тіла. Молитися ж треба більше про душу. Хоч би яким  був я сам по собі слабким та немічним, але завжди підбадьорював друзів своїх, ніхто з тих, хто зближувався зі мною останнім часом, у хвилини своєї журби і печалі не бачив мене похмурим, хоч і тяжко доводилося мені іноді, й сумував я не менш від інших... і страждав... страждав...".
    Тож запрошую Вас, після закриття карантину звичайно, ближче познайомитися з внутрішнім світом цієї неординарної особистості, прочитавши вищезгадану книгу, яка є в Лютенськобудищанській бібліотеці, а також із творами Миколи Гоголя зокрема.

   

Свій край - кожній пташині рай

             Настає весна... Вся природа радіє її приходу, а особливо всі, хто любить тепло. Повертаються з теплих країв птахи та починають знову будувати собі домівки, весело щебетати, тьохкати, виспівувати та свистіти. Весело стає в наших садках, подвір'ях, полях. Адже пташки живуть всюди, де є вода, сонце і повітря, а ще трава, кущі та дерева.
     1 квітня ми відзначаємо Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера". І не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна Конвенція з охорони  птахів.
     Вперше цей день, як масове дитяче свято, став проводитися у США. Організатором виступив педагог з містечка штату Пансільванія. Незабаром його підтримала популярна газета "Пітсбурська телеграфна хроніка", що почала популяризацію птахів.
           Із птахами пов'язано чи не найбільше народних вірувань, казок, пісень, звичаїв, традицій... Вони перші приносять нам на весні звістку про зародження ще одного витка життя. Птахи - це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани...
      Від поведінки людей часто залежить їхня доля, адже навіть голосна розмова, просто людська присутність можуть примусити птахів покинути місця, де вони не один рік жили, а знайти нові досить складно. Не буде місця для гнізда - не з'являться пташенята. Відомо, що через це зникали цілі види Особливо болісно впливає господарська діяльність людини: розорювання земель, осушування боліт, застосування міндобрив і отрутохімікатів, вирубування лісів, викошування трав... Усе це для багатьох птахів - справжні катастрофи.
     З часу запровадження Дня птахів список пернатих, що зникають стрімко поповнюється - на Землі вже зникло понад 160 їх видів і підвидів.
     У Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів.
     В Україні налічується близько 360 видів. 87 видів із них занесено до Червоної книги України.
     Турбота про птахів - це не тільки екологічна проблема. Адже птахи - це частинка нашого життя, нашої культури, більше того - нашого світогляду та нашого світовідчуття.
      Тож бережіть неповторну красу нашого краю, невід'ємною частиною якої є саме птахи, щоб і надалі навесні не тільки ми, а і наступні покоління землян змогли насолоджуватися незвичайним дзвінким голосом зозулі, щемливим співом соловейка, веселим свистом шпаків, пронизливим курликанням журавлів та щебетом інших голосистих братів наших менших.
  А щоб краще пізнати загадковий пташиний світ,

завітайте в бібліотеку, звісно після закінчення карантину, та ознайомтеся з літературою, яка розповість Вам багато цікавого на цю тему.