Свій край - кожній пташині рай

             Настає весна... Вся природа радіє її приходу, а особливо всі, хто любить тепло. Повертаються з теплих країв птахи та починають знову будувати собі домівки, весело щебетати, тьохкати, виспівувати та свистіти. Весело стає в наших садках, подвір'ях, полях. Адже пташки живуть всюди, де є вода, сонце і повітря, а ще трава, кущі та дерева.
     1 квітня ми відзначаємо Міжнародний день птахів, який проходить в рамках програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера". І не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна Конвенція з охорони  птахів.
     Вперше цей день, як масове дитяче свято, став проводитися у США. Організатором виступив педагог з містечка штату Пансільванія. Незабаром його підтримала популярна газета "Пітсбурська телеграфна хроніка", що почала популяризацію птахів.
           Із птахами пов'язано чи не найбільше народних вірувань, казок, пісень, звичаїв, традицій... Вони перші приносять нам на весні звістку про зародження ще одного витка життя. Птахи - це пісня і політ, символ волі і простору, вони піднімаються вище гір і хмар, перелітають пустелі, моря, океани...
      Від поведінки людей часто залежить їхня доля, адже навіть голосна розмова, просто людська присутність можуть примусити птахів покинути місця, де вони не один рік жили, а знайти нові досить складно. Не буде місця для гнізда - не з'являться пташенята. Відомо, що через це зникали цілі види Особливо болісно впливає господарська діяльність людини: розорювання земель, осушування боліт, застосування міндобрив і отрутохімікатів, вирубування лісів, викошування трав... Усе це для багатьох птахів - справжні катастрофи.
     З часу запровадження Дня птахів список пернатих, що зникають стрімко поповнюється - на Землі вже зникло понад 160 їх видів і підвидів.
     У Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів.
     В Україні налічується близько 360 видів. 87 видів із них занесено до Червоної книги України.
     Турбота про птахів - це не тільки екологічна проблема. Адже птахи - це частинка нашого життя, нашої культури, більше того - нашого світогляду та нашого світовідчуття.
      Тож бережіть неповторну красу нашого краю, невід'ємною частиною якої є саме птахи, щоб і надалі навесні не тільки ми, а і наступні покоління землян змогли насолоджуватися незвичайним дзвінким голосом зозулі, щемливим співом соловейка, веселим свистом шпаків, пронизливим курликанням журавлів та щебетом інших голосистих братів наших менших.
  А щоб краще пізнати загадковий пташиний світ,

завітайте в бібліотеку, звісно після закінчення карантину, та ознайомтеся з літературою, яка розповість Вам багато цікавого на цю тему.