Люби природу не для себе, люби для неї

      Бажання знати якомога більше про природу й довкілля було завжди притаманне людині з перших кроків її розвитку. У той час такі знання були необхідною умовою виживання.

  Практично всюди на Землі існують найрізноманітніші форми життя - від невидимих вірусів та бактерій до велетенських китів та гігантських дерев. У кожному куточку нашої планети мешкають живі істоти, які те чи інше місце своєю домівкою. Для лева це саванна, для лишайника - стовбур дерева. Організми обирають таке місце, у якому їм буде комфортно, і вони ніколи не житимуть у чужому середовищі. 

   Людині, як істоті розумній, випала доля захищати природу, допомагати їй, лікувати, оберігати. Тому кожен з нас, особливо сьогодні, повинен і може долучитися до збереження нашої планети. І це не так важко, як здається на перший погляд. 

    Щоб допомогти всім правильно і мудро підійти до вирішення цієї проблеми, бібліотека підготувала виставку-рекомендацію "Люби природу не для себе, люби для неї", де розміщені практичні поради, як бути дружнім до довкілля: відмовитися від поліетиленових пакетів, не використовувати одноразові пляшки та посуд, бути енергоефективним у побуті, обирати найбільш екологічний транспорт, не забруднювати і економити воду, купувати менше та не викидати, сортувати сміття та віддавати на переробку, частіше ходити пішки, обирати екологічно чисті продукти. Виконання цих рекомендацій допомагає не лише довкіллю, а й вашому здоров'ю та сімейному бюджету.  

     Виставка розповість вам, що таке екологія, про історію її виникнення як науки, про те,  як вона розвивається в нашій країні і світі, а ще  про інші секрети навколишнього середовища. Ви можете також дізнатися якими прекрасними словами вдячності, з якою любов'ю до всього рідного, змальовують природу поети Зіньківщини. Зокрема Ольга Кондратенко:

 Спасибі тобі, літечко зелене, за трави, різнобарв'я запашне,

За те, що ти погостювало в мене, що селянин хліба дорідні жне.

Спасибі за цілющі полуниці, за абрикоси сонячні, смачні,

За все добро, що наче із криниці черпаємо невпинно день при дні.

Спасибі, що розлив соняшниковий медово аж до обрію пропах,

За квіти-зорі, тишу світанкову, за все, що дозріває на ланах.

Тобі вклоняюсь, літо урожайне, молюсь тобі, свята моя земля,

В тобі воскресло диво незвичайне - козацька воля глянула здаля.

За клопоти веселі й відпочинок, за літню купіль, сонячне тепло,

За суверенний перший наш ужинок - спасибі, літечко, що ти у нас було. 

   Тож завітайте до бібліотеки - дізнаєтеся багато цікавого.