пʼятниця, 5 листопада 2021 р.

Таємниці української писемності та мови (інформаційна пропозиція)

     Писемність...  Мова... Чи все ми знаємо про ці, невід'ємну від нашого життя, поняття ?                      Кожна епоха дарує людству нові винаходи та відкриття. Але найбільшим винаходом людства  стало письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

      Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності.  Сучасні слов'янські алфавіти беруть початок з кирилиці. Розрізняють кілька графічних норм кириличного письма, поширеного в Київській Русі: устав, півустав, скоропис, в'язь. Слов'янським письмом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці. Слов'янський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі.

     Це трішки історії...  Але сьогодні пропоную пізнати деякі поняття, безпосередньо пов'язані з письмом - графіті та графологію.

    Графіті - (від італійського слова graffiti - надряпані) - найдавніші текстові написи, малюнки, символічні, магічні, цифрові знаки і монограми, видряпані гострими предметами на керамічних та інших речах сакрального, побутового і торгового призначення, рідше - на стінах різних споруд. Графіті, як складова епіграфіки мають важливе значення для вивчення історії та культури, зокрема релігії, писемності, освіти. побуту, торгівлі. На території України набули найбільшого розповсюдження за античності та середньовіччя. Загалом під час розкопок античних міст Тіра, Ніконій, Борисфен, Ольвія, Кертінітида, Херсонес, м. Боспор та їх сільських поселень, а також числених пам'яток кочовиків степової Скіфії і землеробів Українського лісостепу знайдено близько 10 тисяч різноманітних графіті, найбільше - на уламках посуду. Найдавніші з них відносять до початку 6 ст. до н. е. Чимало графіті привернуло увагу різних фахівців світу: унікальні релігійно-філософські сентенції, листи на черепках, календар, присвяти божествам та магічні тексти і рисунки 6-4 ст. до н. е. з Ольвії.

     За середньовіччя (11-17 ст.) найважливіші графіті виявлені на стінах храмів у Києві, Чернігові, Галичі. Найкраще вивченими є київські графіті: Софіївського собору, Золотих воріт, Михайлівської і Кирилівської церков, Видубецького монастиря.

    Було підмічено, що навчаючись писати за однотипними прописами, кожен приносить у стандартний почерк щось своє. Саме ця відмінність наштовхнула допитливих людей до думки, що у почерку людини відображуються її особисті риси. Саме це стало поштовхом до виникнення та розвитку графології (у сучасному її розумінні).

   Графологія (від грецького слова,де "графо" - пишу, "логія" - учення ) - вчення, що стверджує про чіткий зв'язок між почерком та особистістю людини. Різні характеристики почерку вона використовує для того. щоб дізнатися про певні індивідуальні якості людини. 

    Сфери застосування графології в сучасному суспільстві:

Рекрутинг - аналіз почерку допомагає компаніям витрачати менше часу на з'ясування компетенції  кандидата. (часто сучасні організації пропонують написати заяву, автобіографію власноруч, адже для графологічного дослідження текст потрібно писати на чистому аркуші паперу, тільки ручкою і не менше 20 рядків)

Профорієнтація - навички і інтереси особистості визначають професійну спрямованість.

Переговори - графологія може передбачити, як людина буде реагувати на переговорах.

Сумісність - оцінюється зв'язок властивостей особистості в команді і партнерстві.

Безпека - графологія може прогнозувати потенційну нечесність.

Судово-медична експертиза - графологічний аналіз дозволяє виявити підробку листа чи підпису.

Генеалогія - аналіз почерку історичних особистостей допомагає зрозуміти чому вони вели себе саме так, а не інакше.

     Існує також графотерапія, яка за допомогою зміни почерку, може змінити характер людини. Ще сто років тому проводилися наукові дослідження, які виявляли залежність почерку від психічного стану особи. Дорослому за допомогою гіпнозу навіювали, нібито він повернувся в дитинство або що він має особливу вдачу чи здібності. І це одразу позначалося на почерку. Такими дослідами обгрунтовували графологію як позитивну науку про особистість. 

       Ось такі цікавинки про писемність і письмо...

      Але бібліотека пропонує вашій увазі нову літературу, яка допоможе всім бажаючим удосконалити український правопис,освоїти сучасну ділову мову; відповість на питання як правильно оформити різноманітні сучасні ділові документи та запропонує вам їх зразки. Словник-довідник Віталія Жайворонка "Знаки української етнокультури" пропонує тлумачення слів української лексики фольклорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної  художньої та літописної літератури, Біблії, "Слова о полку Ігоревім" і т. ін. Реєстр словника вміщує окремі власні назви (історичні, церковні, міфологічні, географічні найменування).  Допоможе у вивченні правопису та створенні різноманітних дописів чи праць студентам "Словник українських морфем".



четвер, 28 жовтня 2021 р.

Іван Цюпа як невтомний трудівник пера (сторінка ювіляра)

 Іван Антонович Цюпа - невтомний трудівник пера.

    Любов до рідного краю, свого народу - споконвічна тема нашої літератури.

    "Полтавщино мій рідний краю, моя вишнева сторона! Ти моя пшенично-житня купіль, колиска мого дитинства. Під твої блакитним небом я народився і зростав серед зелених піль, серед жайворонкових пісень і медового запаху гречок".

   Багато у нас родючої землі і шовкового неба. Та кожному найкраща та земля, на якій народився, найпрекрасніше в світі те небо, під яким виростав зцілований сонцем, вмитий теплими дощами, зачарований вечірніми зорями." - так пристрасно-поетично звертається до рідної Полтавщини відомий український письменник Іван Цюпа, що народився 29 жовтня 1911 року в мальовничому селі Бірки Зіньківського повіту Полтавської губернії.  Тут він зробив перші кроки, тут виростав, мужнів в найтяжчі часи історичного шляху нашої держави ХХ століття. Свої молоді роки він змальвує у книзі "Дорогами юності", яка була популярна серед молоді.

    Творчий доробок Івана Цюпи складають новелли, оповідання, романи. Письменник удостоєний Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка за досягнення в журналістиці та публіцистиці. 

      В 2006 році за рішенням Зіньківської районної ради іменем Івана Антоновича Цюпи стали називатися  Бірківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та Бірківська бібліотека-філія.

  Сьогодні в нашій бібліотеці представлена літературна полиця "Іван Цюпа як невтомний трудівник пера" присвячена 110-й річниці з дня народження українського письменника. 

 
   Завітайте в бібліотеку, щоб прочитати вперше чи пригадати надзвичайно колоритні твори письменника, герої яких прості люди, які жили, навчалися, працювали поряд і які дуже цікаві, різні за характерами та особистими долями.  Обіцяю - буде цікаво.


        

Україна в другій світовій війні (Книжкова виствка-пам'ять)

        


     Війна... Друга світова війна ... Страшна війна минулого, пекуча рана, яка болить досі чи не кожній родині в Україні. Наші воїни та і всі мирні жителі боролися за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива - мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у бою, кожен другий з тих, хто вижив, був поранений...

       Довідково. За різними даними загинув кожен п'ятий українець. Було знищено 700  міст    і   28 000 сіл. Спалено 319 000 господарств. На Лівобережній Україні був зруйнований кожен четвертий будинок. Виведено з ладу 5 600 мостів, зруйновано 33 000 шкіл, технікумів, 18 000 медичних установ. З окупацією України вся вона вкрилася концтаборами, гетто: у кожному місті, районі чи селі, де проживали євреї , був свій "Бабин Яр". На території України нелюди зі свастикою на рукавах знищили близько 4 мільйонів мирних жителів, близько 13 мільйонів військовополонених.

      Американський репортер під час подорожі Україною в 1945 році писав, що війна, яку дехто схильний називати"російською славою", мала бути "по-справедливому визнана українською війною... Міста, промисловість, землеробство та людність жодної європейської країни не зазнали таких тяжких нищень".

  77 років тому, тобто 28 жовтня 1944 року земля нашої нині незалежної держави була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників цієї війни. Честь їм і шана, живим! Вічна слава загиблим! Хай не згасає пам'ять про героїв!

         До Дня визволення України від  фашистських загарбників в бібліотеці організовано книжкову виставку-пам'ять "Україна в Другій світовій війні". Тут ви можете ознайомитися з найновішою літературою про цей період історичного шляху України і українців.

         Запрошую до бібліотеки! 

        

вівторок, 13 липня 2021 р.

Чим зачаровують твори Марселя Пруста (сторінка ювіляра)

    10 липня 2021 року літературний світ відзначив 150-річчя  Марселя Пруста  (1871-1922),  видатного  французького письменника , родоначальника сучасної психологічної прози. 

       Відомі його романи циклу "У пошуках утраченого часу". Світову славу йому приніс другий із них -  роман "У затінку дівчат-квіток", який побачив світ у 1919 році і того ж року був удостоєний Гонкурівської премії. (Перший роман під назвою " На Сваннову сторону") Чарівна історія кохання, інтелектуального прозріння й епохи, за словами письменника Андре Моруа "повної сумного зачарування приреченості".  Проза Пруста знаменувала народження зрілого фундаментального модернізму. 

      Цитати з книг: " Мудрість неможна отримати в дар, мудрості  неможливо навчити,  до неї можна прийти самостійно, й ніхто не зможе здійснити цей шлях за нас, не зможе його позбавити, тому що мудрість - це точка зору на все навкруг"

     " ... доки ми виправляємо нашу думку про людину, сама вона змінюється... "                                    " Назви предметів  завжди пов'язані у нас в голові з тим, як ми ці предмети уявляємо, при цьому це початкове уявлення спонукає нас відкидати ті наші спостереження, які є йому  протилежними" ("У затінку дівчат-квіток"). 

          Чим же зачаровують твори Марселя Пруста? Є думка, що, читаючи його книги, ти немов поринаєш повністю у думки, наміри, сподівання  автора.  Ти можеш відчувати його бажання, тим самим сформулювати у думках свої, ти можеш навчитися аналізувати поведінку свою і те, як відносяться до тебе інші.  Судіть самі:

   "... Пані Сванн насамкінець заявляла: - Приходьте! Кращого напутника, ніж він , не знайти.

     Пані Сванн нагадала мені, щоб я прийшов взавтра до неї на обід з Берготтом, достоту, як запрошують на щось сухотника вкупі з полковим командиром: мовляв, це в інтересах моєї кар'єри. Буцімто художні шедеври з'являються завдяки "взаєминам"!

    Отож, Сванни не більше ніж мої родичі (тобто ті, хто мав би за різних життєвих обставин стромляти мені палиці в колеса) заважали моєму раюванню, раюванню досхочу милуватися на Жільберту - не спокійно, ні, а з умліванням. У коханні нема спокою, бо те, чого ми добилися, лишень щабель, аби домагатися більшого. Поки я не міг бувати у Жільберти, я тільки позирав на це недоступне щастя і навіть не уявляв собі, які там на мене чекають нові причини хвилювання. Коли ж опір її батьків лопнув і справа врешті була розв'язана, перепона почала виникати заново, але щоразу в іншій подобі. З цього погляду можна сказати, що наша дружба щодня починалася знову. Щовечора, повернувшись до себе, я усвідомлював, що мені треба сказати Жільберті щось дуже важливе, від чого залежить наша приязнь, і це важливе щоразу було іншим. Але зрештою я був щасливий, і ніщо більше не загрожувало моєму щастю. Овва! Загроза прийшла звідти, звідки я ніколи її не сподівався: з боку Жільберти і мене самого. Гризоти мені завдало саме те, в чому я був певен, те, що малювалося мені щастям. Щастя в коханні стан ненормальний. Насправді щасливим нас робить поява у серці чогось несталого, чогось такого, що ми прагнемо назавжди утримати й чого ми майже не помічаємо, поки воно з нами. Насправді кохання - це непогамовна мука, радість її знешкоджує, втишує, відтягує, але мука будь-якої миті може стати такою, якою була б давно, коли б мети не досягалося, - немилосердною..."

      Це уривок із роману Марселя Пруста "У затінку дівчат-квіток". Правда ж думки закоханого чоловіка змальовані у творі  багато в  чому нагадують думки кожного закоханого: невпевненість, зміну настрою та інші відчуття? Але ж це тільки невеличка частинка цього літературного шедевру - далі цікавіше... 

                                                                                                                                                                             Тож завітайте в бібліотеку та познайомтесь з цікавою книгою, яка спонукає до думки про своє життя, почуття та вчинки.

       


 


    

На калину роса впала - а у нас сьогодні Купала... (фольклорне свято)

      Свято Купала є одне із найдавніших і найбільш улюблених в народі. Це дохристиянське свято збіглося з пізнішим християнським святом Іоанна Хрестителя, що не позначилося на традиціях його відзначення.

     З давніх-давен обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, забавами, хороводами, плетіннями вінків та гаданнями, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою. Купальським звичаям притаманні язичницькі елементи культу сонця, аграрної магії, обрядів очищення та еротичних.

    В основі купальських обрядів лежать культ вогню, води і рослинності. Купальські вогні - відгомін культу сонця, купальська вода - символ цілющої сили,  чудодійна роса забезпечувала здоров'я, красу і кохання, а купальське дерево - родючість та щастя, папороть - символізує щасливу долю.

          Є легенда, кажуть люди -

          Квітку хто таку здобуде,

          Зміниться за мить...

          Знайде той скарби великі,

          Що полинуть, наче ріки,

          Золотом до ніг...

          Має квітка й іншу силу -

          Коли дівчина любила,

          То на все життя...

          Хто до квітки доторкнеться,

          В того вмить розквітне в серці

          Вічне почуття! 

   Проте, за іншим повір'ям, володіння казковою квіткою може принести багатство,  але не щастя. Цей трагічний мотив знайшов яскраве художнє відображення у відомій повісті М.В. Гоголя "Вечір напередодні Івана Купала".

          Свято Купала визначається особливою поетичністю та чарівністю. Купальські дійства сьогодні намагаються відтворити працівники культури та аматори сцени в містах і селах України. Тож ми також не стали винятком.

       Фольклорне свято Купала підготували і провели разом з сільським будинком культури.  Дійство розпочав староста села Білик М.І., а потім на сцені з'явилися гості із далекої Африки (дві попуаски - учасники клубу за інтересами "Сузір'я" Раїса, Ніна Немченко), які прибули по обміну досвідом подолання економічної кризи  та щоб знайти нового шамана для свого племені.  Їх виступ надав глядачам веселого настрою. Директор сбк Володимир Слинько та художній керівник сбк Валентина Зан відтворили вечір на Купала в одній українській сім'ї, де чоловік  полюбляє випити, а дружина все його "виховує" по-народному. Далі були пісенні дарунки від учасників художньої самодіяльності сбк солістів Лариси Горопашної, Валентини Величко, Любові Нестеренко, Володимира Слинька, Ніни Немченко. Ансамблів "Лілея" та "Сузір'я". В ході заходу відбувалися ворожіння, вікторина, присутні відгадували загадки. На завершення вечора всі  насолодилися купальським хороводом під пісню "Квітка Душа" та купальським вогнищем. Свято вдалося!

      Зі святом, шановні користувачі!





         

понеділок, 12 липня 2021 р.

Конституції України - 25 (книжкова виставка)

     28 червня 2021 року виповнюється 25 років  Конституції України, яку Верховна Рада України прийняла 28 червня 1996 року.

     Конституція - це основний Закон держави, що має найвищу юридичну силу. Знання своїх прав і обов'язків необхідне кожному громадянину країни. Тому в бібліотеці до Дня Конституції організовано книжкову виставку "Конституції України - 25".

    Історико-правові традиції стражденного шляху, пройденого нашою Україною необхідно вивчати, адже це надзвичайно корисно та вкрай необхідно для кожного громадянина.

   Отже трішки історії:

     У часи княжої України Руси найважливішою пам'яткою, що зберегла давні норми звичаєвого права, була "Руська правда". Написавши у 1016 році "Правду і Статут", Ярослав Мудрий визнав високе покликання Права і Суду в суспільстві. Вищою судовою інстанцією був сам Київський князь. 

     Нажаль сини Ярослава Мудрого не жили у згоді, почалася феодальна роздробленість. Тому зупинився процес творення державності українського народу. 

     Показовим правовим документом в козацькі часи стала "Конституція"  гетьмана Пилипа Орлика, в якій задокументовано право України на самоврядування й незалежне існування. Ця "Конституція" вважається першою в історії України. Вона складалася з преамбули і 16 параграфів, у яких сформульовані головні принципи розбудови держави.

     З часу утворення Української Центральної Ради 17 березня 1917 року в Україні почався процес розбудови інституції державності. Було видано чотири Універсали. Державне існування України ствало історичним фактом у Конституції від 29 квітня 1918 року. Президентом України обрано Михайла Грушевського.

    За радянських часів Українська Радянська Республіка мала чотири Конституції: 1919, 1929, 1936, 1978 років і всі вони розроблялися під керівництвом Кремля.

     Поступ українського народу до утвердження суверенної і незалежної держави завершився днем прийняття нової Конституції України - 28 червня 1996 року. Почався новий відлік часу, новий етап в її історії, який ми повинні пройти з гідністю. 

     З Днем Конституції!



вівторок, 1 червня 2021 р.

Діти сьогодні - це світ завтра (Олімпійський День у школі до Дня захисту дітей)

        1 червня в усьому світі відзначають День захисту дітей. Цей день асоціюється з веселощами, морозивом, атракціонами і початком літніх канікул. Цього року сталося так, що навчання в нашій школі ще не закінчилися. Тому вирішили це свято відзначити веселим спортивно-пізнавальним квестом (в рамках проведення Олімпійського дня), в якому взяли участь учні 1-10 класів, вчителі, бібліотекарі шкільної та сільської бібліотеки, працівники сбк. Учні утворили 6 команд:"Ромашка" - капітан Гусак Юлія; "Аватари" - Дмитренко Руслана; "Пінгвіни"- Лисак Євгеній; "Іскра"- Слинько Ярослава; "Мамонти"- Яцик Аміна; "Жарптиця"- Яцик Тетяна. 

                              Свято розпочалося внесенням Олімпійського прапора капітанами команд та підняттям його під звучання Гімну України. Факел із Олімпійським вогнем всі учасники змогли потримати в руках, передаючи один одному із рук в руки.  Дітей привітав голова села Білик М.І. та Директор школи Таран Н.В. Михайло Іванович завітав на свято з солодкими подарунками, які особисто вручив кожній дитині. За командою учителя фізкультури Безпалого В.А. діти приступили до виконання завдань на станціях квесту. На кожній станції ведучі задавали відповідні завдання і контролювали їх виконання.

    1. Історична - Таран Н.В.  - учитель історії, директор школи.

    2. Географічна -Стребко В.М. - учитель географії.

    3. Логічна - Безпала Н.О. - учитель математики.

    4. Загадкова - Сидоренко О.Б. - учитель молодших класів.

    5. Мистецька - Хоменко В.І. - педагог-організатор, шкільний психолог.

    6. Спортивна 1 - Безпалий В.А. - учитель фізкультури.

    7. Спортивна 2 - Стребко Г.М. - учитель молодших класів.

    8.  Бібліотечна - Коваленко Л.В - учитель укр. мови і літератури, шкільний бібліотекар.

    9.  Літературна - Передерій Т.В. - учитель укр. мови та літератури.

    10. Кросвордна - Немченко Н.В. - бібліотекар сільської бібліотеки. 

    11. Пазлова - Хоменко О.М. - завуч школи, учитель інформатики.

    12. Музична - Зан В.А. - учитель музики, художній керівник сбк.

       Під час проведення квесту діти змагалися в різних спортивних естафетах, в логічному мисленні; знаннях спортивних термінів та видів спорту на кросвордній станції; відгадували загадки про спорт, складали пазли, пригадували історичні моменти в спорті; старанно малювали плакати присвячені Олімпійським іграм, вправляючись у творчості та мистецтві; відвідали географічну, музичну та бібліотечну станції, де також була спортивна тематика. Перемогу здобула команда "Жарптиця".

     Олімпійський день у школі, проведений спільно з бібліотекою, який відбувався  на свіжому повітрі,(не дивлячись на вітряну та доволі прохолодну погоду), задовольнив навіть найвибагливіших учасників, закінчившись нагородами, смачною традиційною кашею та солодощами.