Ярослав Гашек і його герой вояк Швейк

   Ярослав Гашек... чеський прозаїк, сатирик, драматург. 30 квітня літературна світова спільнота відзначає 140 років від дня народження  цієї видатної особистості. Великій епосі потрібні великі люди... У світі існують невизнані герої, які не вибороли для себе слави Наполеона. Історія нічого не говорить про них. Але при уважному вивченні їх діяльності  можна виявити, що їх слава затьмарила б славу Олександра Македонського. Саме таким виявляється і герой твору Ярослава Гашека Швейк, а в його обличчі і сам письменник.

   Як і його герой, бравий вояк Швейк, письменник Ярослав Гашек свого часу здався в полон армії Російської імперії.  Це трапилося більше  100 років тому на Волині, поблизу села Хорупань (нині — Млинівський район на Рівненщині). Певний час перебував у таборі в Києві, потім - під Самарою.       

    А передісторія така. У серпні 1914 року почалася Перша світова війна. Отримав мобілізаційну картку і Ярослав Гашек. Йому йшов 32-й рік, у його літературному арсеналі було вже кілька книжок, у тім числі й передвісниця майбутнього роману — збірка «Бравий вояк Швейк та інші дивовижні історії». Однак на фронті уродженець Праги, як і тисячі інших чехів, не збирався проливати кров за інтереси австрійської монархії.

 Перед від’їздом у діючу армію Ярослав, даруючи свою книгу другові, написав: «Через кілька хвилин я від’їжджаю кудись-то далеко. Можливо, вернуся козацьким отаманом. А коли буду повішений, пошлю тобі на щастя кусочок того шнурка».

   У 1915 році 91-й полк, де служив Гашек, брав участь у кровопролитних боях у районі Сокаля. Саме тут єфрейтор Гашек «за особливо мужню поведінку перед лицем противника» був нагороджений срібною медаллю «За хоробрість». Якось у лісі Ярослав запримітив групу російських солдатів. Це були дезертири, які покинули свої позиції і пішли шукати правди на протилежний бік. Зневірені вояки самі примусили взяти їх у полон.
     Згодом щось схоже зробив і сам Гашек. Восени 1915-го на ділянці фронту, яку займав 91-й полк, точилися тяжкі бої. Полк відступив до Хорупані і зайняв оборону. Одного ранку Гашека та його товариша Страшлипку розбудила оглушлива канонада. Зчинилася метушня. Одні бігли до окопів, інші до лісу. Поручик Лукаш кричав у телефонну слухавку: «Противник прорвав фронт! Терміново прошу підкріплення!» Тим часом Гашек та Страшлипка, перестрибнувши через окопи, попрямували в бік ворога.
  Після цього в послужному списку єфрейтора 91-го полку, зв’язківця 11-ї польової сотні Ярослава Гашека з’явився запис: «Зник безвісти 24 серпня 1915 року після бою біля Хорупані, про що видано наказ № 82». Перебіжчики стали добровольцями чеської частини, яка ввійшла до українського дивізіону 8-ї армії Південно-Західного фронту. Серед них був і Ярослав Гашек. Спочатку — телефоніст, потім — писар, член полкового солдатського комітету. У війську він почав писати до журналу «Чехословак».
      Гашек після війни ще раз побував на Волині. За кілька кілометрів від Хорупані у селі Підгайці на квартирі в чеха Покорного письменник перебував майже тиждень. Вивчав побут чехів, яких тут мешкало чимало.
   Про прихильність Гашека до Волині свідчать згадки про тутешній край в оповідях про бравого Швейка. Одна з них пов’язана з «денщиками офіцерів, які тільки те й роблять, що розповідають про свої героїчні подвиги. Кожний із них, якщо повірити на слово, — Наполеон. А найбільше гордяться денщики тим, що штурмували Сокаль та Дубно».
   Є цікава згадка і в першій главі другої частини роману («Нещастя Швейка у поїзді»). Там ідеться про те, як на пероні друг дав Швейкові п’ять крон на квиток та інші витрати, а на прощання сказав: «Коли попадете, служивий, до росіян у полон, кланяйтесь від мене пивовару Зенону в Здолбунові». Цей факт достовірний. Ім’я великого знавця своєї справи чеха-пивовара Йозефа Зенона було добре відоме на волинських землях. Його завод, що стояв між Острогом та Здолбуновом, мав добру славу, як подібні йому в Квасилові, Глинську, Семидубах та інших навколишніх чеських поселеннях.    Про це розповів краєзнавець Євген Цимбалюк.                               Побачене під час війни вилилися у легендарний роман "Пригоди бравого вояка Швейка". У сатиричному творі Гашек висміює авторитаризм влади і безжальність політичних лідерів, які готові пожертвувати життями власних громадян заради ілюзорної величі і імперських амбіцій. Майже сто років після виходу роману деякі рядки здаються актуальними і сьогодні. Тож варто перечитати і переосмислити їх.

 Антипутінські висловлювання з твору Гашека.

  "Адже тепер війна, а під час війни люди беруться за такі справи, які раніше їм і не снилися"

"Негаразди, пов'язані з війною, вимагають, щоб кожна окрема особистість була не дохлятиною, а чимось кращім"

"Це велика помилка, якщо ви вважаєте себе найдосконалішою і розвиненою істотою. Варто відпороти вам зірочки, і ви станете нулем, таким саме нулем, як всі ті, яких на всіх фронтах і в усіх окопах вбивають невідомо в ім'я чого"

"Воно ж не легко - куди-небудь влізти. Влізти-то зуміє кожен, але вилізти - в цьому і полягає справжнє військове мистецтво"

"На світі існують і невизнані, скромні герої, які не завоювали собі слави Наполеона"

"Приготування до відправки людей на той світ завжди проводилися ім'ям бога або іншої вищої істоти, створеної людською фантазією"

"Добре вихована людина може читати все. Засуджувати те, що природно, можуть лише люди духовно безсоромні, витончені розпусники, які, дотримуючись брудної лжеморалі, не дивляться на зміст, а з гнівом накидаються на окремі слова"

"Люди, яких коробить від сильних виразів, просто боягузи, які лякаються справжнього життя"

"У божевільні кожен міг говорити все, що спаде йому на думку, ніби в парламенті"

"Після вакханалій і оргій завжди приходить моральне похмілля"

"Скромність прикрашає людину, але навіщо чоловікові прикраси?"

"У той час як тут короля били тузом, далеко на фронті королі били один одного своїми підданими"

"Не уявляю собі, щоб невинну людину засудили на десять років. Щоправда, одного разу невинного засудили до п'яти років - таке я чув, але на десять - це вже, мабуть, забагато"

    Велика бійня — світова війна — теж не обійшлася без благословення священиків. Фельдкурати всіх армій молилися і відправляли меси за перемогу того табору, чий хліб їли. <…> В усій Європі люди йшли, наче худоба на бойню, куди їх вели не тільки різники-цісарі, королі, президенти та інші можновладці й полководці, а й священики всіх релігій, які благословляли їх і примушували давати фальшиву присягу «на землі, в повітрі, на морі» і т. д.

 "Військово-юридичний апарат був чудовий. Такий судовий апарат є у кожної держави, що стоїть перед загальним політичним, економічним і моральним крахом"

"Від стін поліцейського управління віяло духом чужої народу влади"

"Журналістика - воістину грізна зброя в боротьбі за нові способи перекручувати факти. Вона не втрачається і в тому випадку, якщо, скажімо, немає ніяких фактів"

"Не всі дерева ростуть до неба. Пиха передує падінню"

"Тут в більшості випадків зникала всяка логіка і перемагав параграф, душив параграф, ідіотствував параграф, пирхав параграф, сміявся параграф, погрожував параграф, вбивав і не прощав параграф. Це були жонглери законами, жерці мертвої букви закону"

"Він змішував християнство і мрії про німецьку гегемонію. Бог повинен був допомогти відібрати майно і землю у переможених"

"Маси поки що не проспалися. Витріщивши очі, вони йдуть на фронт, щоб з них зробили там локшину (...) Стривайте, дочекаються вони бунту"

  

Всіх бажаючих насолодитися геніальним твором, сатиричним романом Ярослава Гашека "Пригоди бравого вояка Швейка" запрошую до бібліотеки.

А душа людська буде пам'ятати...

    Чорнобиль... Трагедія, яка розпочалася 26 квітня 1986 року, забрала величезну кількість життів, занапастила долю тих, хто мав будувати майбутнє, перевернула історію з ніг на голову. А її наслідки переслідують нас вже 37 років.

«Попіл Чорнобиля в наших серцях» - це назва книжкової виставки в бібліотеці, присвяченої 37-ій річниці Чорнобильської трагедії.

Чорнобиль - біль душі і сльози на очах,

Чорнобиль - лиш одне це слово на вустах,

Страшна подія і безмежні людські втрати.

В повітрі запах страху, болю і журби.

Чорнобиль - це трагедія віків,

Її ні словом, ні пером не передати,

Лиш варто глянути на наслідки її,

Вони такі страшні:

Для кожного, для всіх людей Землі,

Молімось щиро у добрі і в злі,

Щоб більш це лихо

Не спіткало сущих на Землі...

 Ці слова, як і ті страшні події події озивається в наших серцях і душах нестерпним болем, особливо сьогодні - в той час, коли всьому людству, а особливо українському народу загрожує ядерна небезпека.

  Виставка-спогад

«Попіл Чорнобиля в наших серцях» знову розповідає про події 1986 року, про ліквідаторів-земляків тієї страшної аварії на ЧАЕС. Вона нагадує нам про подвиг простих українських людей, який не підвладний часу.

    Подвиг ліквідаторів, які ціною свого життя стали на захист всього живого на планеті - це подвиг, який ніколи не зітреться з людської пам'яті. 

  Ми низько вклоняємося пам'яті тих, хто, відвівши від нас "пекельний атом" відійшов за межу вічності., зокрема нашим односельцям: Безпалому Віталію Івановичу, Білику Івану Михайловичу,Злепку Борису Радіоновичу, Салію Павлу Антоновичу, Стребку Миколі Петровичу та Шаповалу Андрію Андрійовичу. Безмежно вдячні тим, хто сьогодні поряд з нами і потребує нашої уваги: Ниценку Івану Михайловичу та Постернаку Олександру Андрійовичу. Хай пошле їм Бог Многії літа... 

    А душа людська завжди буде пам'ятати...  

Давай врятуємо планету (Екологічна гра-квест)

    Всі ми зобов’язані життям нашій планеті – єдиній і прекрасній  Землі-Матері. Наша планета зелена від лісів, синя від океанів, жовта від пісків. Вона найбільша в світі таємниця і чарівне диво. Вона зберігає в собі найпотаємніші загадки від зародження життя і до прийдешніх доль людства. Ми живемо на найдивовижнішій планеті світлих сонячних ранків, яскравих  лагідних днів і тихих зоряних ночей, що пахнуть м’ятою і матіолою. На планеті. Що дарує найщиріші почуття і щастя тим, хто шанує і оберігає її…

  22 квітня - День Землі.  Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати  людей планети для захисту навколишнього середовища, привернути увагу до екологічних проблем планети.

      Щоб допомогти розвинути пізнавальні інтереси і потреби учнів в вивченні флори і фауни планети Земля, сприяти становленню їх світогляду, вмінню застосовувати свої знання на практиці,  навчити учнів бачити закономірності організації життя на   Землі,  розвивати  екологічну свідомість, соціальну активність та відповідальність за збереження рослинного та тваринного світу навчити працювати в команді задля досягнення загального результату бібліотека  запропонувала провести в школі екологічний квест «Давай врятуємо планету". Захід приурочено до Дня Землі. Педагогічний колектив школи на чолі з директором Таран Н. В. та учні 7, 8, 9, та 11 класів з радістю пішли на зустріч.  Із задоволенням прийняли участь у квесті учителі: Хоменко В. І.,  Коваленко Л.В., Удовиченко Р. С., Передерій Т. В., Стребко В. М. Вчителі та бібліотекар  Немченко Н. В. були Агентами на зупинках гри-квесту:   

  «Незвичні назви» + Вікторина «Хто це? Що це?»;

  «Походження культурних рослин»

  «Правила поводження на природі» + «Бувалі туристи»

   «Біологічні фразеологізми» + «Знайди вірну відповідь»

  "Рослини з легенд» + «Екзотичні фрукти»

"Ліс" + "Квіткова галявина"

 На початку заходу всі учасники пригадали, що слово «екологія» походить від грецького oikos – оселя і logos – учення. Тобто екологія як наука навчає що можна і потрібно робити, а що небезпечно робити у нашому спільному домі, що зветься Земля. Коли говоримо на цю тему, то правильно говорити  «поганий стан навколишнього середовища», а не «погана екологія». Часто в періодичних виданнях журналісти вживають слово «екологія» як синонім до слова «чистий», «незабруднений». З’явилися вирази «екологія усної мови», «екологія сімейних взаємин», «екологія політичних стосунків», тощо. Що не витримує ніякої критики ні з точки зору екології, ні з точки зору філології.

    Обговорили екологічні проблеми сьогодення, які ми відносимо до найактуальніших, таких, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства. Дізналися, що ці проблеми виникли не сьогодні і не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тис. років тому цар у Вавілоні, діячі Стародавньої Греції – (пізнаємо з міфів та легенд про подвиги богів та напівбогів на чолі із Зевсом, пам’ятаємо про богинь природи Флору і Фауну),  пізніше китайські і монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали укази про охорону лісів, трав’яного покриву степів, водних джерел.  Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видала ряд указів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького винищення звірів та риби.

 Ведуча висловила застереження, що із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням населення землі, проблеми екологічного характеру щодалі загострюються. І коли наприкінці ХІХ  століття екологічну кризу лише передбачали, то в ХХІ столітті вона грізно нависла над усім світом, вона вже «схопила нас за горло». Тим більше у нас в Україні, коли війна внесла величезний вклад в погіршення екологічної ситуації.

     Тому учасники в черговий раз зрозуміли всю серйозність екологічної ситуації та те, що зі свого боку ми сьогодні повинні прикладати максимум зусиль, щоб покращити навколишнє середовище, що оточує нас  у нашому селі, на нашій вулиці, біля нашого дому, обабіч доріг  та водойм.

   На заході була представлена виставка-порада «Екологія: ми відповідальні за майбутнє», огляд якої відбувся також на почату гри-квесту.

   Отримавши маршрутні листи три команди юних екологів на чолі зі своїми капітанами вирушили в мандрівку. Вони старанно, але з гарним настроєм  виконували завдання на всіх зупинках. Але все ж таки були переможці і переможені. За результатами балів, поставлених агентами  та конкурсом капітанів  перше місце зайняла команда Стаса Сіроштана "Черепашки", друге місце - команда Інни Костинської "Колосок", третє місце - команда Максима Шияна "Пінгвіни". 

 

Немає переводу добрим звичаям народу

    Щороку навесні християни відзначають найбільше свято - Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Одні віруючі це свято називають Великоднем, інші Паскою. Як же правильно, чи, можливо, обидві назви рівноправні? Щоб розібратися у цьому, дізнатися більше про традиції та звичаї Великодніх свят в Україні і європейських країнах в бібліотеці проведено годину народознавства "Немає переводу добрим звичаям народу"  з учасниками дитячого  читацького клубу за інтересами "Хочу все знати".

       Діти оглянули  виставку-інсталяцію "Великодня казка". Обговорили  історію виникнення Великодніх свят, види символів Великодня: писанки, крашанки, крапанки, мальованки, дряпанки та символічне значення кольорів  при їх виготовленні.  Дізналися про традиції випікання пасок, про вміст великоднього кошика - чому саме і які  продукти повинні бути в ньому, а на які існує заборона. Ознайомилися з прикметами та повір'ями свята, веснянками та їх різновидом - гаївками, які  виконувалися лише під час Великодніх свят. Всі учасники заходу із задоволенням долучилися до танцю-гри під відому всім з дитинства гаївку "Подоляночка". 

     Взагалі під час проведення години народознавства було весело і цікаво. Адже народні звичаї та традиції повинні залишитися з нами назавжди, тож діти вивчають їх з притаманною українцям старанністю, відтворюють з легкістю.

     Вітаю всіх їз святом Великодня! Бажаю миру всім нам, щастя, здоров'я, достатку, благополуччя і щоб якнайшвидше закінчилася війна в Україні нашою перемогою! Щоб наші діти росли в мирній і заможній державі!

День Українського добровольця - свято відваги, мужності, доблесті і честі!

 

         Сьогодні в Україні відзначається День Українського добровольця. Це молоде свято було установлено у 2017 році постановою Верховної Ради. Датою свята обрали 14 березня, адже цього дня у 2014 році 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану зібрали для формування добровольчого батальйону.

Чи вистояла б Україна без мужності добровольчих батальйонів? У чому сутність руху добробатів - і де його витоки? Яка роль добровольців під час найважливіших етапів битви України проти  агресора. На ці питання дає відповідь група експертів та журналістів. Проєкт "Добробати" - це хроніка історії створення  добровольчих батальйонів, початок їх бойового шляху - усе це з уст учасників подій, політиків, військових, громадських діячів та волонтерів. 

Книга "Добровольчі батальйони" є у фонді бібліотеки. Тож всі бажаючі можуть ознайомитися з історією подвигу українських добробатів, перегорнувши її сторінки.

Сьогодні ми вітаємо всіх чоловіків і жінок - захисників України із святом відваги, мужності, доблесті і честі. Поки є герої, що попри всі тяготи захищають мирне майбутнє нашої країни, ми обов'язково переможемо! Нехай ваші сила і твердість духу завжди живляться любов'ю та підтримкою рідних і близьких людей. Міцного здоров'я вам, успіхів та надійного тилу, світлого настрою та ПЕРЕМОГИ! І нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого!  Нехай і в мирний час у вашому житті  знаходиться місце для шляхетних вчинків і подвигів, сміливості і красивих перемог.

Слава Україні! Героям Слава!

Високою поезією про високий подвиг (Поетичний вінок шани Героям Небесної Сотні)

 З 2014 року в Україні щороку 20 лютого вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні - Героїв

Майдану. А з 2002 року 21 лютого  відзначаємо День рідної мови... Ці дві дати, як здається на перший погляд, нічого не поєднує. Але насправді ж тих, хто вийшов на Революцію Гідності, і тих, хто шанує рідне материнське слово, об'єднує найголовніше - патріотизм. Тож під час проведення заходу ми вшанували загиблих на Майдані Незалежності рядками української поезії, створених на барикадах...

    Поетичні рядки, які прозвучали із вуст старшокласників  нашої школи, торкнулися серця кожного з нас. Під час цієї зустрічі ми познайомилися з віршами: "Страшні слова, коли вони мовчать" - Ліни Костенко, "А Сотню вже зустріли небеса" - Л. Максимлюк, "Мені наснилося..." - О. Максимишин-Корабель - про зустріч та розмову героя Крут і Героя Майдану,  "Гадаєш ти мене образив, коли бандерівцем назвав?"-  написаний 13-літнім учасником Майдану, "Любі, кохані, сини мої, діти..."- вірш-звернення від матерів, "Небесна Сотня" - Н. Лавлєнцевої,  "Як і всі, хотів ти вільно жити", "Вони ішли й не озирались", "... і мовчки сотня непокорених героїв". 

    Відеокліпи про події Революції Гідності "Уклін вам, Герої Небесної Сотні",  "Героям Євромайдану", "Леся Горова. Нашим Героям" - розповідали про те, про що ми повинні пам'ятати завжди, адже саме з цього все почалося...

   Учасники заходу вшанували пам'ять загиблих Героїв Небесної Сотні та Героїв, які віддали своє життя за незалежність України в сучасній війні з росією, хвилиною мовчання.

  Завершилася зустріч молитвою до Бога, щоб він допоміг попри все зберегти в серцях любов і допоміг зберегти Україну. Всі присутні з вірою у нашу перемогу переглянули кліп "Молитва "Боже великий єдиний", в якому молитву за Україну виконує відомий український співак Дзідзьо. 

Розважальна гра "З Днем святого Валентина"

    День святого Валентина - свято всіх, хто закоханий, і тих. хто усе ще шукає свою половинку. Юність - пора кохання, радості, творчості, змагання. Тож попри все, ми разом із школою вирішили здійснити мрію старшокласників і запропонували їм святкову розважальну гру "З Днем святого Валентина". 

    Учні 8, 9 та 11 класів утворили дві команди: команду дівчат та команду хлопців. Розпочався захід із конкурсного завдання "Давайте познайомимось", під час якого команди представили свій девіз і жартівливу розповідь про свої уподобання у вигляді пісні. У ході гри команди змагалися у наступних конкурсах: "Намалюй свій ідеал", "Літературна вікторина",  літературний конкурс "Допиши вірш", "Відгадай мелодію", " Найспритніша пара", "Навігатор", "Таксі", де пасажир повинен описати місце, куди його потрібно відвезти, не називаючи його; "Кіт в мішку" або "Чорний ящик", "Звуки навколо нас" і на завершення відбувся "Конкурс капітанів" -  Інни Костинської та Андрія Павловця, під час якого вони повинні були під відповідну музику начистити картоплі, зробити із конструктора "Лего" подарунок для коханої людини і нагодувати печивом маленьку дитину (обраного глядача із залу). Мелодії неодноразово змінювалися, тож конкурсантам було нелегко виконати завдання. 

     Жюрі в складі Наталії Володимирівни Таран та Олесандра Миколайовича Хоменка визначили переможців. В результаті перемогу здобула команда дівчат, хоча хлопці відстали на невелику кількість балів. Конкурсанти отримали солодкі призи, а всі присутні були як одна велика сім'я: дружна, весела і

щаслива. Тож нам вдалося зробити так, щоб, хоча б на деякий час, забулися всі тривоги і печалі сьогоднішніх реалій.